Ось і добігає кінця одна з найчарівніших пір року. Зараз осінь догора багряним вогником. Подивімось навколо: гаї скидають шати золоті, дні стають довшими, холоднішими. Природа змінюється. От-от птахи відлітатимуть у вирій, а веселі комашки перестануть дзижчати. Але дивімося на красу осені та насолоджуймось нею зараз. Захоплюймось її різнобарвністю та яскравістю, дивуймося свіжістю та легкою прохолодою. Осінь така чарівна пора року, коли хочеться лише гуляти на природі, наче прощаючись з нею до весни.
3.1. "Якби не було мрії ,- говорив В. Сухомлинський ,- праця втратила б свою привабливість"
3.2.«Земля найкраще пахне восени,– говорить сам до себе Тимофій. – Люблю її запах"
3.3. «Дурний ти, хлопче , – каже баба й додає: – Васильку, на те ти й уродився, щоб робити, а не лежати».
Пояснення:
1) якщо слова автора розділяють пряму мову, яка складається з одного речення:
«П, — а, — п».
2)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».
3)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
Але дивімося на красу осені та насолоджуймось нею зараз. Захоплюймось її різнобарвністю та яскравістю, дивуймося свіжістю та легкою прохолодою. Осінь така чарівна пора року, коли хочеться лише гуляти на природі, наче прощаючись з нею до весни.
Відповідь:
3.1. "Якби не було мрії ,- говорив В. Сухомлинський ,- праця втратила б свою привабливість"
3.2.«Земля найкраще пахне восени,– говорить сам до себе Тимофій. – Люблю її запах"
3.3. «Дурний ти, хлопче , – каже баба й додає: – Васильку, на те ти й уродився, щоб робити, а не лежати».
Пояснення:
1) якщо слова автора розділяють пряму мову, яка складається з одного речення:
«П, — а, — п».
2)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».
3)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».