Кресліть у реченнях граматичні основи. Укажіть у дужках б враження підмета.
е продовжувалося хвилину-дві. (
) Кілька затих до
ових крапель упали на круп коня. (
І раптом вони за
скакан скрізь - по людях, о конях, но ріллі.​

Папужку я побачила у книжці на ілюстрації. Він дивився на мене своїми великими чорними очима. Яскраві кольори пір’їного вбрання просто зачарували мене. Високий чубчик на голові підкреслював його величність. Дзьоб маленький та гострий. Дуже міцний. Лапки чіпкі. Адже він полюбляє показувати карколомні трюки. Ця екзотична пташка дуже відрізняється від наших птахів. Веселого папужку має моя подруга. Пташка ще маленька. Невеликого розміру. Вкрита жовтим яскравим пір’ям. Маленькі чорні оченята дивляться довкола. Дзьоб невеликий, проте міцний. Він птах екзотичний, чубчик на голові нагадує нам про це. Папужка часто видає звуки, схожі на слова. А ще він любить висіти на гілці, йому допомагають чіпкі лапки з гострими кігтиками. Я з подругою часто гаємо за його веселими витівками.

Відпочинок на морі

Влітку ми з батьками відпочивали на узбережжі Чорного моря в Криму. Природа краю зачарувала мене своєю пишною і незвичайною красою.

Та найбільше мені запам'яталися прекрасні вечори, дивовижний захід сонця над морем. Ось жовтогаряча куля сонця, як той рум'яний колобок, повільно зникає між морем і небом. Вона фарбує їх у різні кольори. Пропливають різнобарвні хмари на вечірньому небі. Вони схожі на казкових тварин. І хвилі теж переливаються багатьма кольорами. Я милувався морським заходом сонця і мріяв стати художником.

2. Послухайте вірші.

- Що спільного в текстах переказу і віршів? Чим вони відрізняються?

Літній вечір... Гори в млі,

В золоті вершини...

А під ними ллється десь

Пісня України.

Гасне вечір... Сон обняв

Гори і долини...

А між горами літа

Пісня України.

Ніч давно... Заснуло все,

Тільки море плине,

Та щебече понад ним

Пісня України.

- Які б малюнки ти намалював до вірша О. Олеся?

Тиша морська

В час гарячий полудневий

виглядаю у віконце:

ясне небо, ясне море,

ясні хмари, ясне сонце.

Тиша в морі... Ледве-ледве

колихає море хвилі,

не колишуться од вітру

на човнах вітрила білі.

З тихим плескотом на берег

рине хвилечка перлиста;

править хтось малим човенцем,

в'ється стежечка злотиста.

Править хтось малим човенцем,

стиха весла підіймає,

і здається, що з весельця

щире золото спадає.

(Леся Українка)

- Яка пора доби описана в цьому вірші?

- Де відбуваються події?

- Поясніть вислови «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста»