Користуючись теоретичним матеріалом і поданими запитаннями, доведіть, що виділені слова є відокремленими членами речення:
Тротуари блищали, ВБИРАЮЧИ В СЕБЕ ВЕЧІРНІ ТІНІ ДЕРЕВ.
Оживлялася музика крапель, СУМНИХ І ВЕСЕЛИХ, ЛІНИВИХ І ЖВАВИХ, ГЛУХИХ І ДЗВІНКИХ.
Во Якими членами речення э виділенні слова? Чим вони виражені? Вони непоширенні чи поширені ??
2.Як можна виділити ці слова в усному мовлені, щоб посилити увагу до них? Як показати це на пісьмі ?
3. Чи можна виділити в тексті слова вважити відокремленими членами речення?
4. Що, на вашу думку, посприяло відокремленю обствин?

-Слухай, а ти який вид спотра любиш?

- я волейбол, третій рік ходжу вже, хоча я і коротун, але стрибаю високо вся команда монй пишатися

- не хвалися я теж багато чого вмію, я між іншим перше місце з плавання в шкільній олімпіаді зайняла! ти тут не одна така особлива

- хах лол візьму на замітку

- ось відразу б так

- а еше у мене не тільки волейбол добре получаеться я ще на фігурне катання ходжу як сестра це у мене в крові

- ага тільки в решті предметів у тебе 3 по всіх крім фізри

- Я не винувата...

- да да кнш

-ладно проїхали

- блін дзвінок лан пізніше продовжимо

- агась давай швидше від нам Пипець

- це точно

Пояснення:

надебсь звучить адекватно

ответ:

людина йде по житті зі своєю метою, має свою ціль, якої намагається досягнути, незважаючи ні на що. в когось вона пов’язана із самореалізацією, хтось найбільшим обов’язком вважає забезпечення комфортного життя своїм рідним і близьким, а хтось мислить іше. добре, коли людина виконує «свій бізнес-план», коли в неї все виходить і вона впевнено прямує до визначеної точки призначення. але життя непередбачуване, і ми, не в силах щось змінити, гойдаємось на його бурхливих хвилях. іноді стається так, що нам приходиться міняти курс, розвертати вітрила в інший бік. але чи є це ознакою слабкості? на мій скромний погляд, – ні. поясню чому. справа в тому, що змін у нашому житті так багато, що не дивним є те, що з часом ми десь розчаровуємось, десь захоплюємось речами, на які, можливо, раніше, взагалі не звертали уваги. під впливом подій, які стаються в нашому житті, а головне в країні, і особливо це стосується останніх років, багато з нас, думаю, змінили свої переконання. це не означає, що біле ми почали вважати чорним, а добро тепер вважаємо злом. мова йде про те, що ми підкоректували свої ідеали, вставили нові бар’єри, почали дивитися на світ дещо під іншим кутом. нас вже не так легко залякати, ми навчилися відстоювати власну думку, ми не боїмось висловлювати свої емоції. і за це все треба віддати належне його величності часу. з його плином ми помінялися. так, зараз багато свободи, яка в деяких випадках є дещо руйнівною. але в різні часи були побідні проблеми. люди, котрі добиваються того, чого дуже довго прагнули, спочатку можуть і не зовсім розуміти, що з цим всім потрібно робити. так було завжди. ми пережили добу тоталітаризму, ми стали більш свобідними, дещо помінялися наші орієнтири. і це, я вважаю, природньо. однак, можна розмірковувати і про випадки, коли людські переконання міняються різко і в абсолютно протилежному напрямі. ось тут вже виникає проблема. якщо те, що колись здавалося цілком нормальним, починає бути неприпустимим, отоді вже є варіант, що десь людська свідомість зламалася, тобто це можна розцінювати як людську слабкість. отже, не завжди зміна переконань є ознакою людської слабкості. іноді це просто зміна орієнтирів, сформована під тиском часу і . многовато но можешь