1. Мене пробували гнути – не давалася. ║ Мене пробували гнути , А Я не давалася. (СКЛАДНОСУРЯДНЕ З ПРОТИСТАВНИМ СПОЛУЧНИКОМ)
2. Я не пам’ятаю свого родинного дому – у два роки мене забрала до себе тітка. ║ Я не пам’ятаю свого родинного дому, БО у два роки мене забрала до себе тітка. (СКЛАДНОПІДРЯДНЕ З ПІДРЯДНИМ ПРИЧИНИ)
3. Йому розповіли все з подробицями – знали його недовірливий характер. ║ Йому розповіли все з подробицями, АДЖЕ знали його недовірливий характер. (СКЛАДНОПІДРЯДНЕ З ПІДРЯДНИМ ПРИЧИНИ)
4. Пора вже додому – небо віщує грозу. ║ Пора вже додому, ТОМУ ЩО небо віщує грозу. (СКЛАДНОПІДРЯДНЕ З ПІДРЯДНИМ ПРИЧИНИ)
В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі — хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день — п'ятницю.
Хлібна діжка — це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення.
Руками легко виплескували круглу хлібину, клали її на рушник, потім на ясеневу лопату клався капустяний листок, притрушувався борошном і лише тоді на нього переносили хлібину. Спритно шугали лопату в гаряче черево печі, потім піч затуляли заслінкою.
Про все це мені розповідала моя бабуся, яка мешкає в селі на Полтавщині.
Зараз жінки не випікають хліб, бо можна його купити у будь-якому магазині. Але уявити собі хоч один день без хліба неможливо. Він потрібний і на сніданок, і на обід, і на вечерю, і на святковому столі.
Відповідь:
1. Мене пробували гнути – не давалася. ║ Мене пробували гнути , А Я не давалася. (СКЛАДНОСУРЯДНЕ З ПРОТИСТАВНИМ СПОЛУЧНИКОМ)
2. Я не пам’ятаю свого родинного дому – у два роки мене забрала до себе тітка. ║ Я не пам’ятаю свого родинного дому, БО у два роки мене забрала до себе тітка. (СКЛАДНОПІДРЯДНЕ З ПІДРЯДНИМ ПРИЧИНИ)
3. Йому розповіли все з подробицями – знали його недовірливий характер. ║ Йому розповіли все з подробицями, АДЖЕ знали його недовірливий характер. (СКЛАДНОПІДРЯДНЕ З ПІДРЯДНИМ ПРИЧИНИ)
4. Пора вже додому – небо віщує грозу. ║ Пора вже додому, ТОМУ ЩО небо віщує грозу. (СКЛАДНОПІДРЯДНЕ З ПІДРЯДНИМ ПРИЧИНИ)
Пояснення:
В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі — хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день — п'ятницю.
Хлібна діжка — це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення.
Руками легко виплескували круглу хлібину, клали її на рушник, потім на ясеневу лопату клався капустяний листок, притрушувався борошном і лише тоді на нього переносили хлібину. Спритно шугали лопату в гаряче черево печі, потім піч затуляли заслінкою.
Про все це мені розповідала моя бабуся, яка мешкає в селі на Полтавщині.
Зараз жінки не випікають хліб, бо можна його купити у будь-якому магазині. Але уявити собі хоч один день без хліба неможливо. Він потрібний і на сніданок, і на обід, і на вечерю, і на святковому столі.
Объяснение: