Укиєві на площі перед софійським собором – гірка із сірих гранітних брил, на якій напис: «богдан хмельницький. 1888». на вершині гірки – бронзовий кінь, раптово зупинений вершником у момент стрімкого руху. навіть у житті не часто помітиш таку мить. – здибленого розпашілого скакуна. а тут усе в бронзі до найменших деталей. і так правдиво, що ніби чуєш іржання коня, удар копит об камінь, окрик вершника. ця скульптура, здається, завжди стояла на площі, де 23 грудня 1648 року кияни зустрічали богдана й очолюване ним козацьке військо після перемоги під пилявцями. однак народжувався монумент у муках і непорозуміннях. автор шедевра — видатний скульптор xix століття, білорус за походженням, михайло микешин. на запрошення вчених — ініціаторів спорудження монумента, він прибув з петербурга й почав працювати над проектом, враховуючи побажання знавців української старовини. історик володимир антонович знайомив мике-шина з різними портретами богдана хмельницького, зразками військового одягу, зброї того часу. кінь мав бути саме такий, на якому їздив хмельницький: витривалий, маневрений, безвідмовний у битві і відданий своєму господареві. за розпорядженням козачого генерала коней приводили для моделювання в майстерню скульптора. проект був схвалений київським ініціативним комітетом, але уряд відмовився не тільки покрити заплановані витрати, а й виділити з державної казни бронзу на монумент. та ніщо не могло зупинити микешина й ініціаторів цієї патріотичної справи. спорудження пам’ятника богданові хмельницькому стало всенародною справою. у січні 1870 року розпочали добровільний збір коштів. жертвували найбідніші — селяни, ремісники, солдати, робітники, службовці. але зібраних коштів було замало. задля зменшення витрат скульптор відмовився від ідних композицій на постаменті. бронзу одержали з переробленого металобрухту, який діставали з великими труднощами. та влада постійно ставила перепони: микешина виселили з будинку, за доносами наклали арешт на майно. але і в таких складних умовах митець продовжував самовіддано працювати. через три роки скульптуру нарешті відлили. це був довершений мистецький твір. скульптору в таких скрутних умовах не лише його талант, а й наполегливість та сила волі. він черпав натхнення не з нагород і титулів, а з власного переконання в необхідності розпочатої справи. встановлення пам’ятника розтягнулося на вісім років. були проблеми з його перевезенням з петербурга до києва, збереженням, пошуком місця встановлення. і все ж настав довгоочікуваний день. на софійській площі віднині височів пам’ятник богданові хмельницькому. не запросили на відкриття тільки його творця михайла микешина: так чиновники поквиталися зі славетним митцем.
Одними з найкрасивіших і найвизначніших об’єктів архітектури будь-якої країни є церкви. У всі часи церкви будували таким чином, щоб залучати прихожан і вселяти їм довіру і спокій. Церкви – це архітектурні об’єкти, у будівництво яких завжди вкладалася велику кількість грошей, щоб зробити їх якомога більш красивими, особливо це стосується православних церков. Саме ці об’єкти найчастіше служать одними з найбільш цікавих місць для туристів та інших гостей міста або навіть країни.
Однією з найчастіше відвідуваних українських церков
є Андріївська церква, розташована в Києві.
Андріївська церква по праву вважається однією з найбільш красивих церков, які станом на сьогодні існують в Україні. Вона розташована в самому серці Києві – в центральному та історичному Подільському районі столиці, поруч з нею розташований відомий Андріївський узвіз, який з’єднує нижню частину Києва з його верхньою частиною. Своєю назвою церква завдячує Андрію Первозванному, в його честь вона і була названа. Архітектором, який розробив проект церкви, був Бартоломео Растреллі, зведення цього архітектурного об’єкту відбулося в 1754-му році. Нагляд за зведенням
церкви виконував архітектор Іван Мічурін.
А ось художниками, які брали участь в оформленні церкви і писали картини, які в ній розташовані, стали Антропов, Чайковський, Роменський і Вишняков. Церква є відкритою для відвідувачів і слугує музеєм ще з 1968-го року. Одночасно з цим час від часу в ній проходить богослужіння Української Автокефальної Православної Церкви.
Стилем церкви є бароко, це проявляється в тому, що в церкві є бароковий іконостас, який був вироблений майстрами з Санкт-Петербургу, іконостас цей має покриття з сусального золота, досить незвичайним є колір іконостасу – він яскраво-червоний. Висота церкви становить 46 метрів. Фасад храму з одним куполом і п’ятьма закінченнями прикрашений пілястрами, колонами, а також з дуже багатим ліпленням, яке було виконано в стилі бароко від Растреллі, вражає.
Двері і вікна церкви при всьому цьому декоровані орнаментом.
Кожен православний християнин, незалежно від місця свого проживання, може відвідати Андріївську церкву, розташовану на Подолі в Києві. Знайомство із її багатою архітектурою, цікавим внутрішнім оформленням і навіть історією можуть зробити безцінний внесок у розвиток православної культури кожної окремо взятої людини.
Одними з найкрасивіших і найвизначніших об’єктів архітектури будь-якої країни є церкви. У всі часи церкви будували таким чином, щоб залучати прихожан і вселяти їм довіру і спокій. Церкви – це архітектурні об’єкти, у будівництво яких завжди вкладалася велику кількість грошей, щоб зробити їх якомога більш красивими, особливо це стосується православних церков. Саме ці об’єкти найчастіше служать одними з найбільш цікавих місць для туристів та інших гостей міста або навіть країни.
Однією з найчастіше відвідуваних українських церков
є Андріївська церква, розташована в Києві.
Андріївська церква по праву вважається однією з найбільш красивих церков, які станом на сьогодні існують в Україні. Вона розташована в самому серці Києві – в центральному та історичному Подільському районі столиці, поруч з нею розташований відомий Андріївський узвіз, який з’єднує нижню частину Києва з його верхньою частиною. Своєю назвою церква завдячує Андрію Первозванному, в його честь вона і була названа. Архітектором, який розробив проект церкви, був Бартоломео Растреллі, зведення цього архітектурного об’єкту відбулося в 1754-му році. Нагляд за зведенням
церкви виконував архітектор Іван Мічурін.
А ось художниками, які брали участь в оформленні церкви і писали картини, які в ній розташовані, стали Антропов, Чайковський, Роменський і Вишняков. Церква є відкритою для відвідувачів і слугує музеєм ще з 1968-го року. Одночасно з цим час від часу в ній проходить богослужіння Української Автокефальної Православної Церкви.
Стилем церкви є бароко, це проявляється в тому, що в церкві є бароковий іконостас, який був вироблений майстрами з Санкт-Петербургу, іконостас цей має покриття з сусального золота, досить незвичайним є колір іконостасу – він яскраво-червоний. Висота церкви становить 46 метрів. Фасад храму з одним куполом і п’ятьма закінченнями прикрашений пілястрами, колонами, а також з дуже багатим ліпленням, яке було виконано в стилі бароко від Растреллі, вражає.
Двері і вікна церкви при всьому цьому декоровані орнаментом.
Кожен православний християнин, незалежно від місця свого проживання, може відвідати Андріївську церкву, розташовану на Подолі в Києві. Знайомство із її багатою архітектурою, цікавим внутрішнім оформленням і навіть історією можуть зробити безцінний внесок у розвиток православної культури кожної окремо взятої людини.