Контрольний письмовий твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих вражень або за картиною в художньому стилі (за складним планом) з використанням відокремлених означень та обставин.
Ті ж учителі говорили, що з Тимка вийде художник. Він справді непогано малював. Однак вчитися далі не схотів. Після одного зимового надвечір 'я. Тоді з городу він гав захід, захмарений, з льодовою сизгетю, яка внизу переходила в похмуру, що поволі наближала обрій, темінь. Од неї в Тимка вповзала відлюдьку-ватість лютневої ночі, на яку безнадійно щось очікувало (Г. Штонь).
…Горобина і ялина стояли поруч. Зовсім близенько одна до одної. І тому вони часто перешіптувались між собою. На ялинці росли хвоїнки і шишки, а на горобині – листя і грона жовтогарячих плодів. Ялинка дивилась на свою подругу. Горобині було незручно, і вона почервоніла. Кожен плід її спалахнув жаром. Ялинка замилувалась нею. Яка-то гарна горобина!
Для кожного з нас з Карпатами зв?язано якесь приємне, незабутнє, рідне сердцю відчуття. Багато хто серед нас пройшов саме тут, серед їхніх зелених круч, свій перший похід, зустріли нових друзів, привезли безліч спогадів. Карпати, майже для кожного українця, це доступний і приємний відпочинок. Байдуже, що на Говерлу збираєшся вже в десятий раз. Адже знову і знову вона якась різна.
Та навіть в таких наших до болі знайомих Карпатах завжди є місце новому, чудовому, досі небаченому закуточку, який відкриває перед очима зовсім новий світ, доповнюючи картину, й до того дуже яскраву, ще більшим розмаїттям кольорів. Саме деяким з таких захованих куточків рідного краю присвячено цей опис. То ж рушаймо..
Ви вирішили поїхати до Карпат вперше? А може вже в котре і бажаєте чогось новенького? В будь-якому випадку, а чому б не почати вашу маленьку подорож, наприклад в с. Розгірче та не подивитися на чудовий скельний монастир, або може й заночувати. Отже ви сідаєте на потяг до Львова, а звідти маршруткою на Сколе (які ходять кожні 1-2 години, найближча до поїзду N91 Київ-Львів відходить о 7:30) під?їзжаєте до самісінького села Розгірче (їхати 2,5 год, коштує 7 грн.). Вийти треба біля повороту на Нижню Стинаву.
І от ви вийшли з тісних стін маршрутки і зразу ж наповнюєтесь ніжним повітрям безкрайнього поля, цвірінькання птахів лоскочить ваші вуха, ви закриваєте очі і, розправляючи руки, мов крила, віддаєте своє тіло і подих вітрові. Ось і дім... нарешті. Добридень, Сонце! (недеюсь ставь лайк)
…Горобина і ялина стояли поруч. Зовсім близенько одна до одної. І тому вони часто перешіптувались між собою. На ялинці росли хвоїнки і шишки, а на горобині – листя і грона жовтогарячих плодів. Ялинка дивилась на свою подругу. Горобині було незручно, і вона почервоніла. Кожен плід її спалахнув жаром. Ялинка замилувалась нею. Яка-то гарна горобина!
Для кожного з нас з Карпатами зв?язано якесь приємне, незабутнє, рідне сердцю відчуття. Багато хто серед нас пройшов саме тут, серед їхніх зелених круч, свій перший похід, зустріли нових друзів, привезли безліч спогадів. Карпати, майже для кожного українця, це доступний і приємний відпочинок. Байдуже, що на Говерлу збираєшся вже в десятий раз. Адже знову і знову вона якась різна.
Та навіть в таких наших до болі знайомих Карпатах завжди є місце новому, чудовому, досі небаченому закуточку, який відкриває перед очима зовсім новий світ, доповнюючи картину, й до того дуже яскраву, ще більшим розмаїттям кольорів. Саме деяким з таких захованих куточків рідного краю присвячено цей опис. То ж рушаймо..
Ви вирішили поїхати до Карпат вперше? А може вже в котре і бажаєте чогось новенького? В будь-якому випадку, а чому б не почати вашу маленьку подорож, наприклад в с. Розгірче та не подивитися на чудовий скельний монастир, або може й заночувати. Отже ви сідаєте на потяг до Львова, а звідти маршруткою на Сколе (які ходять кожні 1-2 години, найближча до поїзду N91 Київ-Львів відходить о 7:30) під?їзжаєте до самісінького села Розгірче (їхати 2,5 год, коштує 7 грн.). Вийти треба біля повороту на Нижню Стинаву.
І от ви вийшли з тісних стін маршрутки і зразу ж наповнюєтесь ніжним повітрям безкрайнього поля, цвірінькання птахів лоскочить ваші вуха, ви закриваєте очі і, розправляючи руки, мов крила, віддаєте своє тіло і подих вітрові. Ось і дім... нарешті. Добридень, Сонце! (недеюсь ставь лайк)