Віль'ям Шекспір - видатний англійський письменник.
Я захоплююся читанням. Більш за все я люблю читати книжки англійських авторів, бо вони дають мені чимало цікавої інформації про життя, традиції та звичаї англійців. В історії Великої Британії є чимало відомих людей. Наприклад Віль'ям Шекспір, великий англійський поет і драматург, народився в 1654 році в містечку Стратфорд-на-Ейвоні. У той час в Англії театрів ще не було. Групи акторів мандрували від одного міста до іншого, даючи вистави на вулицях. Іноді актори приїжджали і до Стратфорду-на-Ейвоні. Малий Віль'ям ходив на всі вистави. Згодом, він зрозумів, що хоче стати актором. Іноді він писав короткі п' єси і ставив їх разом з друзями. Коли йому виповнився 21 рік Вільям Шекспір поїхав до Лондона, там згодився допомагати акторам, але згодом сам почав писати для них п' єси. Дуже скоро його п'єси стали популярними. Його п' єси знамениті протягом століть. Найвідоміші з них "Отелло", "Гамлет", Ромео і Джульєтта " та" Король Лір". Шекспір написав 37 п' єс, 2 поеми та 154 сонети. Шекспірівські твори завжди будуть безсмертними і цікавими.
Я народилася та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнена, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотіла подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.
Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібною та коханою. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.
Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…
Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.
Невже можна все це покинути і поїхати на чужину, де нема таких чудових краєвидів, розумних, доброзичливих та веселих людей, мелодійної та цікавої мови!
Віль'ям Шекспір - видатний англійський письменник.
Я захоплююся читанням. Більш за все я люблю читати книжки англійських авторів, бо вони дають мені чимало цікавої інформації про життя, традиції та звичаї англійців. В історії Великої Британії є чимало відомих людей. Наприклад Віль'ям Шекспір, великий англійський поет і драматург, народився в 1654 році в містечку Стратфорд-на-Ейвоні. У той час в Англії театрів ще не було. Групи акторів мандрували від одного міста до іншого, даючи вистави на вулицях. Іноді актори приїжджали і до Стратфорду-на-Ейвоні. Малий Віль'ям ходив на всі вистави. Згодом, він зрозумів, що хоче стати актором. Іноді він писав короткі п' єси і ставив їх разом з друзями. Коли йому виповнився 21 рік Вільям Шекспір поїхав до Лондона, там згодився допомагати акторам, але згодом сам почав писати для них п' єси. Дуже скоро його п'єси стали популярними. Його п' єси знамениті протягом століть. Найвідоміші з них "Отелло", "Гамлет", Ромео і Джульєтта " та" Король Лір". Шекспір написав 37 п' єс, 2 поеми та 154 сонети. Шекспірівські твори завжди будуть безсмертними і цікавими.
До мені!!
Складіть можливі ланцюги живлення: орел-змієїд, лелека, жаба ставкова, листогриз, зелений коник, норка, тхір, трав’яна жаба, вуж.
Я народилася та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнена, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотіла подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.
Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібною та коханою. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.
Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…
Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.
Невже можна все це покинути і поїхати на чужину, де нема таких чудових краєвидів, розумних, доброзичливих та веселих людей, мелодійної та цікавої мови!Read more: http://ycilka.net/tvir.php?id=877#ixzz41eaJuqCm