Контрольна робота.
Службові частини мови: Прийменник. Сполучник.
Оцінювання: завдання з 1-12 по 0, ів, з 13-15 по
1. Прийменник ужито в кожному сполученні слів рядка:
а) викопали навкруги фортеці, знайшов у портфелі, дощ і сніг;
б) лунає навкруги, грався з ними, чуйний і уважний;
в) вітер з півночі, помилився через неуважність, бачив коло лісу.
2. Тільки частки записано в рядку:
а) навіть, нехай, немов, а; б) хай, не, -сь, лише;
в) посеред, попід, то, ні; г) аби-, де-, чи-, у.
3. Сполучник з’єднує частини складного речення у варіанті:
а) Вечір гаптував небеса і золотом, і сріблом, і янтарем.
б) Не тільки мотузок, а й терпець рветься.
в) Великі сині очі з-під чорних вій дивилися пильно й розумно (М. Коц.).
г) Дзвони грають, бо моя воскресає душа.
4. У якому рядку всі сполучники складні?
А) Щоб, немов, ніж, якби, раз.
Б) Якщо, теж, також, бо, немовби.
В) Мовбито, немовбито, начеб, проте, нібито.
Г) Начебто, цебто, щоб, буцімто, але.
5. Укажіть речення, у якому сполучник служить для поєднання однорідних
членів:
А Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя (П. Панч).
Б Сонця ще не було видно, хоч далекі шпилі вже рожевіли (М. Коцюбинський).
В Ліс шумів над ним тужливо, і плакав, і ревів (І. Франко).
Г Розчинилися двері, і через поріг переступила з повним відром Галя (А. Шиян).
6. У якому рядку всі прийменники пишуться через дефіс?
А) Із/за, з/під, з/попід, з/поміж, з/посеред.
Б) З/поза, з/за, в/наслідок, по/при, не/зважаючи на.
В) За/для, за/ради, по/серед, по/руч, в/наслідок.
Г) Незалежно/ від, згідно/з, під/час, відповідно/до, з/понад.
7. Укажіть рядок, у якому всі слова з не пишемо разом.
А Не/легко, не/абияк, не/наче, не/щастя.
Б Не/ по-людськи, не/впинно, не/абищо, не/голосно, а тихо.
В Не/хтувати, не/щастить, не/чути, не/ставити.
Г Не/вишиті рушники, не/розмальована мною листівка, не/допоміг.
8. Зніміть риску, запишіть правильно:
із/за, з/поміж, за/для, з/посеред, з/метою, в/продовж, по/біля.
9. Записати в два стовпчики сурядні та підрядні сполучники:
що, аби, як, ніби, та, а, і, або, якщо, щоб, але, чи, хоч, коли, проте, ані.
10. Укажіть рядок, у якому всі вигуки пишемо через дефіс.
А. Ай/ай/ай! Ку/ку! Їй/Богу! Б. Ха/ха/ха! Го/ді! Ов/ва!
В. Їй/бо! А/гов! Ге/й! Г. Їй/право! Ть/ох! Ну/ну.
11. Установіть відповідність між виділеними слова і частинами мови.
1. Прийменник А. Дзвенять гаї, мов арфи, а день біжить, сміється
2. Сполучник Б. Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє.
3. Частка В. Ох, яка буря знялася на морі.
4. Вигук Г. Стрункі сосни велично впираються вершина ми в небо.
12. Вставити у текст сполучники. Підкреслити та надписати всі службові
частини мови.
На городі ріс кущ барвінку. Здавалось, ... він і зимою зеленіє, коли
танули сніги, то на світ пробивалось його цупке зелене листя, не змучене
холодом, не скалічене морозом. А повітря ставало по-материнськи
м’яким ... лагідним, то барвінок зацвітав так, ... небо бризнуло на землю
живою своєю блакиттю.
Відповідь:
На мою думку, професію потрібно обирати винятково за покликанням. Насамперед тому, що в майбутньому ви муситимете щодня ходити на роботу й виконувати свої обов’язки. І якщо до вибраної з міркувань престижу або заробітку справи не лежить душа й ваша діяльність не викликає у вас позитивних емоцій, то життя перетвориться на суцільну муку. Крім того, працюючи не за покликанням, ви ніколи не зможете досягнути в певній справі вершин, тимчасом як присвятивши себе «сродній» праці, здобудете й високу кваліфікацію, й успіх, і гідну платню і, найголовніше, відчу- ватимете насолоду, душевну рівновагу та щастя. На підтвердження аргументів наведу приклад із поки що невеликого власного досвіду. З п’яти років мене батьки віддали на танці. Хоча в мене нібито все добре виходило, однак досить швидко танці так набридли, що відвідувати заняття стало нестерпним. А от коли я стала займатися вітрильними перегонами, то зрозуміла, що ніколи не відмовлюся від цих тренувань, на які щоразу чекаю з нетерпінням. До того ж на сьогодні я вже маю серйозні спортивні досягнення, навіть брала участь у світовому чемпіонаті.
Якось так сподіваюсь до .
живу у місті Харкові, якому більше трьох століть. Це один з найбільших індустріальних, наукових і культурних центрів України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу.
Я мешкаю на Салтівському житловому масиві, що дістав свою назву від Салтівського шосе, яке веде в містечко Старий Салтів. Моя широка вулиця Салтівське шосе вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою.
Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися заводи, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п'яти— і шістнадцятиповерховими будинками.
Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння... А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду.
Для мене рідна вулиця краща від усіх інших місць!
Объяснение:
вместо Харькова твой город , добавь