Життя... У кожного воно різне. І у кожного воно різне радісне, яскраве, багате на події, емоції, враження, активне, а в декого — пасивне, тому сумне, неяскраве. Є люди, які переконані: якщо в житті щось не вдається, то таке життя нічого не вартує. У чому ж його сенс? Узагалі краще тоді не жити. Інші ж дотримуються думки, що життя — найвища цінність, і яким би воно не було, — це безцінний дар, яким людина повинна дорожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів.
«Життя прожити – не поле перейти». У цьому крилатому вислові втілено
одвічне питання про сенс життя. «Навіщо я живу?» - запитує себе людина,
пригадуючи минуле або розмірковуючи про майбутнє, розчарувавшись чи
зневірившись, або коли відчуває втому чи сумує...
Вчені-філософи дійшли висноновку, що прийнятної для всіх відповіді на
запиті «Навіщо ми живемо?» - не існує. Так само, як немає єдиного рецепта
щастя. Для когось сенс життя полягає у власному щасті родини. Інші сенс
життя вбачають у безкорисливому служінні загальному благу. Чимало й таких,
хто всі думки та енергію спрямовує на досягнення добробуту або на сходження
кар'єрними сходинками. Отже, кожна людина, обираючи собі мету,
утверджується як особистість лише тоді, коли чинить відповідно до цієї мети.
Втім, згадуючи про сенс життя, слід дослухатися до думок інших.
Відповідь:Хто знає, чи не дідусеві легенди, спогади та перекази про давнину і заронили в Таніну душу першу любов до рідного краю. (О. Гончар.) 2. Галин переляк минув, та серденько билося. (Марко Вовчок.) 3. А в Чіпковому серці вже ворушилося бажання верховодити. (Панас Мирний.) 4. Повз Матюський двір як проходив — глянув з цікавістю. (А. Головко.) 5. У тітчиному яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя. (Є. Гуцало.) 6. Чернишева сім’я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала. 7. Бачу Сергійчин замислений профіль. 8. В Сергійченому настрої з’явилась великодушність. (З тв. О. Гончара.)
Життя... У кожного воно різне. І у кожного воно різне радісне, яскраве, багате на події, емоції, враження, активне, а в декого — пасивне, тому сумне, неяскраве. Є люди, які переконані: якщо в житті щось не вдається, то таке життя нічого не вартує. У чому ж його сенс? Узагалі краще тоді не жити. Інші ж дотримуються думки, що життя — найвища цінність, і яким би воно не було, — це безцінний дар, яким людина повинна дорожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів.
«Життя прожити – не поле перейти». У цьому крилатому вислові втілено
одвічне питання про сенс життя. «Навіщо я живу?» - запитує себе людина,
пригадуючи минуле або розмірковуючи про майбутнє, розчарувавшись чи
зневірившись, або коли відчуває втому чи сумує...
Вчені-філософи дійшли висноновку, що прийнятної для всіх відповіді на
запиті «Навіщо ми живемо?» - не існує. Так само, як немає єдиного рецепта
щастя. Для когось сенс життя полягає у власному щасті родини. Інші сенс
життя вбачають у безкорисливому служінні загальному благу. Чимало й таких,
хто всі думки та енергію спрямовує на досягнення добробуту або на сходження
кар'єрними сходинками. Отже, кожна людина, обираючи собі мету,
утверджується як особистість лише тоді, коли чинить відповідно до цієї мети.
Втім, згадуючи про сенс життя, слід дослухатися до думок інших.
Объяснение:
Гарних вам оцінок!!!
Думаючи, обираючи та інші шукай
Відповідь:Хто знає, чи не дідусеві легенди, спогади та перекази про давнину і заронили в Таніну душу першу любов до рідного краю. (О. Гончар.) 2. Галин переляк минув, та серденько билося. (Марко Вовчок.) 3. А в Чіпковому серці вже ворушилося бажання верховодити. (Панас Мирний.) 4. Повз Матюський двір як проходив — глянув з цікавістю. (А. Головко.) 5. У тітчиному яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя. (Є. Гуцало.) 6. Чернишева сім’я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала. 7. Бачу Сергійчин замислений профіль. 8. В Сергійченому настрої з’явилась великодушність. (З тв. О. Гончара.)
Пояснення: