Кинути якір, брати на буксир, кинутися в атаку, змотувати вудки, носа не показувати, повісити носа, народитися в сорочці, розв'язати язика, переливати з пустого в порожнє, давати жару, каламутити воду.
1.ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Один (одна) з вас має виписати фразеологізми з дієсловами недоконаного виду.
Перевірте одне в одного правильність виконання.
2.Усно поясніть значення виписаних фразеологізмів. За потреби скористайтеся фразеологічним словником.

Відповідь: Американці звикли до благодійності. Вони і дітей змалечку привчають до того, що треба комусь допомагати. Коли я запитала маленьку внучку: “Що тобі подарувати на день народження?”, вона відповіла: «У мене все є, подаруйте краще дитині, у якої немає мами і тата», – розповіла мені якось жінка, син якої разом з родиною проживає у США. – Також американські сім’ї на новорічні свята готують подарунки для нужденних дітей з інших країн і передають їх через благодійні організації.

Після її розповіді я подумала: от якби і в нас подібні традиції прижилися. Нещодавно родичка розповіла мені, як її колега привчає дитину до доброчинності. На Різдво вони із сином ідуть до сиротинця або в онкологічний центр і дарують дітям іграшки, фрукти та солодощі. Малому настільки це сподобалося, що тепер протягом року він збирає кошти дітям на подарунки. А його тато переконаний, що син не виросте егоїстом і цінуватиме все те, що має.

У Біблії є такі слова: «Більше щастя давати, ніж брати». Робити добро потрібно завжди, а особливо – у новорічні свята, коли кожна людина очікує дива.

більше я нічого не знайшов:)

Пояснення:

Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово пробуджує нас до добра, до звершення добрих вчинків, до творчості й майбутнього розвитку. Рідна мова — це материнська мова, у кожного народу вона своя. Я зичу добра й щастя тим народам, які живуть в Україні й намагаються зберегти далеко від батьківщини своє рідне слово. Сподіваюся, що ми з повагою будемо ставитися до рідного слова кожного з нас, бо ми — майбутнє України. А його ми хочемо будувати добрим, привітним, щасливим.