оранта - давньохристиянська богоматір, заступниця людей; покровителька бідних; образ молитви. оранта зображувалася з піднятими вгору руками - жест адорації (молитви). це один із найдавніших жестів, що звернений до бога і означав благання, прохання. значення цього специфічного знаку оранти можна пояснити, звернувшись до біблії. під час битви іудеїв з амалекитянами мойсей молився за свій народ, піднявши обидві руки до неба. до того часу, поки він утримував руки у такому положенні, іудеї перемагали. коли ж руки опускалися, вороги починали брати гору. чудовий мозаїчний образ богоматері оранти 11 ст. можна і сьогодні побачити у соборі київської софії. вона зображена у надалтарній частині на загальному мозаїчному фоні. стоїть на чотирикутному золотому камені з піднятими руками. майже 10 століть це зображення богородиці залишалося непошкодженим. очевидно, тому і називалася вона "непорушною стіною". поза, жест рук оранти були дуже популярними у народному мистецтві аж до 20 ст. на жіночих весільних вінцях завжди було зображення богородиці з піднятими вгору руками. на думку деяких вчених, прообразом оранти була міфічна богиня слов'ян берегиня.
Кар’єризм – це намагання зробити кар’єру, не враховуючи інтереси громадської справи; гонитва за особистими успіхами. зрозуміло, що перша частина цього тлумачення має явно негативне забарвлення. але хіба можна зневажати цілеспрямовану, працьовиту людину, яка вміє досягати поставленої мети, навіть якщо іноді вона поводить себе егоїстично? напевно, усі успішні люди – кар’є уважаю, що не може бути піддана сумніву позиція, згідно з якою кар’єризм є важливою ознакою життя сучасної людини. проте він не завжди має бути жорстким та егоїстичним: особисті успіхи нерідко залежать від уміння добре ставитися до . свою позицію я хотіла б підтримати низкою аргументів. по-перше, здобутки, в основі яких нехтування громадських інтересів, не бувають міцним підгрунтям для наступних досягнень, не дають тривалої користі, надії на підтримку в скрутних обставинах, коли людині потрібна . і якщо кар’єрист не матиме хороших стосунків із своїми колегами, то особисті успіхи можуть його оминути. прикладом цього є історія, про яку я дізналася, працюючи з відомою журналісткою джессікою мішо. вона розповіла про талановитого французького дизайнера, котрого в момент фінансової кризи не підтримала преса. амбітність та егоїзм кутюр’є позбавили його людської симпатії і , що й призвело до закриття його будинку моди. по-друге, цілеспрямованість і працьовитість є найголовнішими факторами розвитку кар’єри. успіх приходить до тих, хто залишається людяним і чесним. усе інше – швидкоплинне. доречним зразком жінки, яка змогла зробити блискучу кар’єру, є діда – героїня роману люко дашвар "мати все". вона, талановитий лікар із родини інтелігентів, зберегла людяність навіть після того, як стала провідним спеціалістом приватної іноземної клініки.безперечно, можна навести ще чимало прикладів на користь моєї позиції, але й запропоновані вище доводять, що успіх людини залежить від уміння досягати мети чесними шляхами. бо егоїзм і зневажання інших не завжди можуть створенню чудової карьери.
оранта - давньохристиянська богоматір, заступниця людей; покровителька бідних; образ молитви. оранта зображувалася з піднятими вгору руками - жест адорації (молитви). це один із найдавніших жестів, що звернений до бога і означав благання, прохання. значення цього специфічного знаку оранти можна пояснити, звернувшись до біблії. під час битви іудеїв з амалекитянами мойсей молився за свій народ, піднявши обидві руки до неба. до того часу, поки він утримував руки у такому положенні, іудеї перемагали. коли ж руки опускалися, вороги починали брати гору. чудовий мозаїчний образ богоматері оранти 11 ст. можна і сьогодні побачити у соборі київської софії. вона зображена у надалтарній частині на загальному мозаїчному фоні. стоїть на чотирикутному золотому камені з піднятими руками. майже 10 століть це зображення богородиці залишалося непошкодженим. очевидно, тому і називалася вона "непорушною стіною". поза, жест рук оранти були дуже популярними у народному мистецтві аж до 20 ст. на жіночих весільних вінцях завжди було зображення богородиці з піднятими вгору руками. на думку деяких вчених, прообразом оранти була міфічна богиня слов'ян берегиня.