Картка № 1 1. Розставте наголоси у словах (3 б.: по 0,5 б. за кожну правильну відповідь)
Чорнозем, форзац, рукави, рукава, рукопис, пізнання.
2. Знайдіть неправильні варіанти слововживання, запишіть їх правильно. Одне із записаних словосполучень чи сполучень слів уведіть у складнопідрядне речення (за сполучення слів 2 б, речення – 1 б.).
Опанувати мовою, бажаючі поспілкуватися, таємнича усмішка, задавати питання, музикальний інструмент, хворіти на грип
3. Доберіть до слів українські відповідники (6 б. по 0,5 б. за кожну правильну відповідь): аналіз, герметичний, дефект, дискусія, дуель, екстрений, ілюмінація, імпорт, інертний, інтернаціональний, компенсація, комфортабельний.

Картка № 2
1. Розставте наголоси у словах (3 б.: по 0,5 б. за кожну правильну відповідь)
Данина, фольга, поблизу,бородавка, благовіст, вершковий
2. Знайдіть неправильні варіанти слововживання, запишіть їх правильно. Одне із записаних словосполучень чи сполучень слів уведіть у складносурядне речення (за сполучення слів 2 б, речення – 1 б.).
Не звертати увагу, сміятися з когось, багаточисленні випадки, малочисленні випадки, потерпіти поразку, мій день народження.
3. Доберіть до слів українські відповідники (6 б. по 0,5 б. за кожну правильну відповідь): аргумент, адаптувати, візит, куліси, тріумф, фарфор, фікція, фон, спікер, презентація, делегат, лімітувати.

Сделайте одно на ваш выбор

Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительст­во, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, нав­чальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, зав­чений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.

Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка вира­жає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведе­ного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.

Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виді­ляється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, за­воднити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) sa­mt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.

Объяснение:

З тих пір, як людина винайшла колесо, почалася ера спочатку двоколісного, а потім трьох – і чотириколісного транспорту. З кожним роком машин на вулицях міст стає все більше і більше. Щоб не було хаосу і аварій, були розроблені спеціальні правила дорожнього руху. Учасниками руху є і водії, і пішоходи. Недотримання правил призводить до аварій і нещасних випадків на дорогах. Особливо, якщо врахувати той факт, що українські дороги знаходяться в жахливому стані.

Правила дорожнього руху – це звід законів, які регулюють поведінку всіх учасників руху. Вони видаються у вигляді спеціальних брошур, їх можна знайти і в інтернеті. Перед тим як отримати права, майбутній водій здає іспит або тестування в місцевому відділенні поліції. Хто не здав іспит, права не отримує, а здає його знову.

Діти теж повинні знати правила дорожнього руху. Адже вони є учасниками руху, коли переходять дорогу крокуючи до школи. Хто живе далеко від школи, користується громадським транспортом. І треба знати, як правильно сідати в нього, виходити, з якого боку його можна обходити.

Деякі діти ходять в школу по дорозі. Їм треба знати по якій стороні можна йти, а по якій – ні. Треба знати як треба одягатися так, щоб водій здалеку помітив дитину, що йде по проїжджій частині. Особливо це актуально в період пізньої осені, коли темніє рано, сніг ще не випав і все чорне. Більшість доріг освітлюється тільки фарами машин – вуличне освітлення відсутнє. І буває так, що немає тротуару або в зимовий час він повністю занесений снігом і не почищений. А діти часто йдуть в школу, балуються по дорозі, вони запросто можуть вискочити на проїжджу частину. Цього робити не можна ні в якому разі. Діти не повинні перетворювати дорогу в місце для ігор.

Діти повинні знати, для чого потрібен світлофор і як ним користуватися. Цьому їх повинні навчити батьки. У багатьох населених пунктах, особливо маленьких, немає світлофора. А через них проходять жваві траси, по яким і вдень, і вночі рухаються машини. Треба знати, як правильно переходити дорогу за відсутності Світлофора.