иогурт (в)олошкове (п) оле, (с)пасо-(преображенський (собор
(чернігів), автомобіль (т)есла, станція метро (покровська, (наці-
ональний (х)удожній (м)узей, (французька (республіка, (г)алак-
тика (спляча (красуня, (к)ерченська (протока, (3)ахідне
(поділля, (д)ень (психолога, (к)омета (г)аллея.блин
Багато людей замислюються над проблемою людського щастя, адже так природно його палко бажати. Ми маємо змогу ігати останнім часом тенденцію підвищеної уваги до матеріальної сторони життя людини.
Так, усі хочуть мати гарний одяг, взуття, смачно й корисно харчуватись та користуватися вдома всіма можливими досягненнями науково-технічного прогресу. Ці прагнення є абсолютно нормальними, але хіба лише вони визначають щасливе майбутнє?
Є ще щось, що неможливо виразити словами, але що не менш необхідне для повноцінного життя людини. З самого дитинства нас навчають любити, цінувати та поважати людей навколо. Недаремно говорять, що як ти ставишся до людей, так і вони почнуть ставитись до тебе.
Мало кому сподобається спілкуватись із грубою, невихованою людиною, а з приємним, уважним співрозмовником — будь-кому. У кожного із нас є сумління, тобто те, що не дає нам чинити необачно, погано, зробити щось, що матиме на когось негативний вплив.
Духовні цінності людини — це все те, що робить нас кращими, щасливішими, тобто повноцінними особистостями. У житті людини вони займають не менш важливе місце, ніж матеріальна сфера. Так, духовне очима не побачиш і рукою до нього не доторкнешся, але не бачити його — це страшенна помилка.
Світ, у якому духовне, культурне життя людини стоїть поряд із матеріальним забезпеченням — це світ щасливий, урівноважений, тобто такий, що матиме великі успіхи й широкі можливості в майбутньому.
Объяснение:
Письмо Джиму Хокинсу.
Здравствуй,Джим!
Как дела?Как ты сам?
И здоров ли наш доктор Ливси?
Не бросил ли трубку свою капитан?
Жизнь не дождь,а косые ливни...
Испаньола,старушка,цела?
Ей не снится ль весёлый Роджер?
Память в словно стрела-
юных дней ничего нет дороже...
А что Сильвер?Нет ль слухов о нём?
Презабавный он был старикашка...
Бредил золотом ночью и днём,
за него без штанов и рубашки...
А любимец,трудяга Бен Ган?
Не стал ли практичней со временем?
Тонко нарезанный пермезан
и он снова ногою во стремя?
Всё так ярко,как сам я на палубе,
в приключеньях с тобою,Джим,рядом!
И провожает наш парусник в плаванье,
Стивенсон нежным взглядом...