"Жили собі троє нерозлучних друзів. - А чи не полетіти нам у ракеті на Місяць? - запропонував Олег..."
- А й справді давайте полетимо на Місяць! Подивимося на нього, а ще й побачимо який насправді космос. - сказав Сашко.
- Давайте. - погодився Андрій.
Вони побудували ракету. Гарну і велику. І вони стали прощатися з усіма і сідати у ракету.
Дівчатка махали їм хустинками. Вони хоті, щоб хлопчики скоріше повернулись назад, бо вони за них дуже хвилювалися.
Через декілька днів вони повернулись і розповіли де вони були, де спали і все інше. Вони були дуже раді що побачили таке. А дівчатка їх дочекалися і були дуже раді, що вони повернулися.
— число (для тех существительных, для которых этот признак постоянный),
— одушевленность,
— склонение;
б) непостоянные:
— число (для изменяющихся по числам),
— падеж.
3. Синтаксическая роль в предложении.
3. В предложении имена существительные чаще всего выступают как подлежащие или дополнения, но могут быть любыми другими членами предложения.
4. Одушевлённые существительные - это живая природа и т. п., а не одушевлённое - это что сделано руками человека или не имеет свойства рости, питаться, развиваться и т. п.
"Жили собі троє нерозлучних друзів.
- А чи не полетіти нам у ракеті на Місяць? - запропонував Олег..."
- А й справді давайте полетимо на Місяць! Подивимося на нього, а ще й побачимо який насправді космос. - сказав Сашко.
- Давайте. - погодився Андрій.
Вони побудували ракету. Гарну і велику. І вони стали прощатися з усіма і сідати у ракету.
Дівчатка махали їм хустинками. Вони хоті, щоб хлопчики скоріше повернулись назад, бо вони за них дуже хвилювалися.
Через декілька днів вони повернулись і розповіли де вони були, де спали і все інше. Вони були дуже раді що побачили таке. А дівчатка їх дочекалися і були дуже раді, що вони повернулися.
:)))
Существительное - часть речи.
1. любое существительное всегда обозначает предмет.
2. Морфологический разбор существительного:
Существительное разбирается по следующей схеме:
1. Начальная форма.
2. Морфологические признаки:
а) постоянные:
— собственное / нарицательное,
— конкретное / абстрактное / вещественное / собирательное,
— род,
— число (для тех существительных, для которых этот признак постоянный),
— одушевленность,
— склонение;
б) непостоянные:
— число (для изменяющихся по числам),
— падеж.
3. Синтаксическая роль в предложении.
3. В предложении имена существительные чаще всего выступают как подлежащие или дополнения, но могут быть любыми другими членами предложения.
4. Одушевлённые существительные - это живая природа и т. п., а не одушевлённое - это что сделано руками человека или не имеет свойства рости, питаться, развиваться и т. п.
Всё что знаю)...