Хто може до Потрібний текст переказу.В ньому розповідається як провідник і пасажир вели бесіду про написання слів. Дуже сьогодні потрібно,але я не можу знайти.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Коли я чую про доброту та добрі вчинки, то згадую тих, кого мені найбільше шкода — тварин.
Я завжди мріяла про створення власного притулку для тварин. Така мета здається мені дуже благородною. Вдома у нас зараз живуть дві кішки й собака. Всіх їх ми взяли з притулку. Завдяки людям, які працюють в такій організації, ці тваринки не померли від голоду на вулиці та змогли знайти нових господарів.
В майбутньому я дуже хочу продовжити допомагати безпритульним тваринам та готова присвячувати цій справі всі свої сили й вільний час. Ну а поки я просто намагаюся бути хорошою людиною і по-доброму ставитися до інших. Насправді, це дуже просто, тому що коли ти посміхаєшся людині, — вона обов’язково посміхається тобі у відповідь. Коли ти робиш якийсь добрий вчинок, то доброта завжди повертається до тебе, немов бумеранг.
Я впевнена, що саме доброта, а не краса врятує світ. Гарна зовнішність людини немає ніякого значення, якщо всередині вона черства, зла.
Отже, внутрішня краса — це і є доброта. Тож щоб врятувати світ від сил зла, треба робити добро.
Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!
Коли я чую про доброту та добрі вчинки, то згадую тих, кого мені найбільше шкода — тварин.
Я завжди мріяла про створення власного притулку для тварин. Така мета здається мені дуже благородною. Вдома у нас зараз живуть дві кішки й собака. Всіх їх ми взяли з притулку. Завдяки людям, які працюють в такій організації, ці тваринки не померли від голоду на вулиці та змогли знайти нових господарів.
В майбутньому я дуже хочу продовжити допомагати безпритульним тваринам та готова присвячувати цій справі всі свої сили й вільний час. Ну а поки я просто намагаюся бути хорошою людиною і по-доброму ставитися до інших. Насправді, це дуже просто, тому що коли ти посміхаєшся людині, — вона обов’язково посміхається тобі у відповідь. Коли ти робиш якийсь добрий вчинок, то доброта завжди повертається до тебе, немов бумеранг.
Я впевнена, що саме доброта, а не краса врятує світ. Гарна зовнішність людини немає ніякого значення, якщо всередині вона черства, зла.
Отже, внутрішня краса — це і є доброта. Тож щоб врятувати світ від сил зла, треба робити добро.
Объяснение: