Маленькие Настя и Витя слышали от друзей, что на новый год происходят чудеса. В детской спальне красовалась нарядная елка, которую принес из леса дедушка. По комнате распространялся хвойный аромат, что добавляло детским ожиданиям особенного настроения. Но родители были против того, чтобы брат и сестра встречали этот новый год вместе со взрослыми, потому что дети должны ночью спать. И вот, когда взрослые сидели за праздничным столом, а в детской воцарился покой, одна елочная игрушка упала с веточки, и Настя проснулась. Девочка не сразу поверила своим глазам - вокруг елки прыгал зайчик! Он подошел к Насте и стал обнюхивать новую знакомую. Утром выяснилось, что зайчишку принес в дом дедушка, чтобы порадовать внуков, но тот, не дождавшись утра, пришел к детям и устроил им настоящее новогоднее чудо своим появлением.
- Я більше не буду - сказав васько опустивши очі до низу. Наступного дня вийшов хлопчуга на вулицю і побачив, що кіт мурзик полює на горобця.Горобчик був маленький ще літати не умів.Васько взяв камінець поцілився...і..чути чо скло впало. Васько підійшов подивився і побачив,що розбив сусідці вікно. Подумав:"Скажу мамі,але не сьогодні. Тільки б вона не дізналась!" Приходить додому бачить стоїть сердита мама.І тоді все зрозумів,що вона про все дізналась. - Я більше не буду! - почувся тихий голос.
Наступного дня вийшов хлопчуга на вулицю і побачив, що кіт мурзик полює на горобця.Горобчик був маленький ще літати не умів.Васько взяв камінець поцілився...і..чути чо скло впало.
Васько підійшов подивився і побачив,що розбив сусідці вікно.
Подумав:"Скажу мамі,але не сьогодні. Тільки б вона не дізналась!"
Приходить додому бачить стоїть сердита мама.І тоді все зрозумів,що вона про все дізналась.
- Я більше не буду! - почувся тихий голос.
(не дуже складений...находу придумала))