Это очень Визначте тему й основну думку тексту.2. Визначте мікротеми.3. Знайдіть у кожному абзаці тематичне речення. Випишіть ці речення.4. Випишіть ключові слова тексту.
ВІДВАЖНИЙ ВАТАЖОК
Десь наприкінці XVI-XVII ст. Запорізька Січ стала добре укріпленою прикордонною фортецею України. Саме на той час серед запорожців з’явився ще нікому невідомий Петро Конашевич- Сагайдачний. Про нього знали тільки те, що він раніше служив у одного київського магната та що був дуже освіченою людиною.
Уперше ім’я Сагайдачного набуло популярності 1605 року після морського походу козаків на турецьку фортецю Варну. У тій битві він відзначився хоробрістю. А наступний похід на Ка- фу - найголовніший невільничий ринок - закріпив за ним славу здібного й відважного козацького ватажка. Кільканадцять тисяч невільників, яких Сагайдачний зі своїми козаками визволив з турецької каторги, рознесли славу про нього по всій Україні.
Навесні 1614 року Сагайдачний почав готуватися до походу на Синоп - велике місто Анатолії. Козаки заходилися будувати нові човни, які були близько 20 метрів завдовжки. На них ставили щоглу й напинали вітрила. До бортів кріпили пристосування на десять або й більше весел. А по боках для більшої стійкості корою з липи прив’язували снопи очерету. Оце й була знаменита козацька чайка.
…На третій день, подолавши розбурхане море, чайки дісталися до Анатолії. Турецька сторожа не помітила запорожців, бо ж українські човни лише на півтора метра виступали над водою. Зате високі й великі турецькі галери, що стояли в гавані, було добре видно здалека. Побачивши їх, козаки зараз же спустили на чайках вітрила, щоб вороги не виявили їх завчасно. Коли темрява оповила море, козаки підпливли до галер ближче. Сагайдачний дав сигнал до штурму.
Сміливість і блискавичність, з якими запорожці взяли Синоп, вразили сучасників, а Сагайдачний зажив такої слави серед козацького війська, якої доти не мав жодний отаман. Ніколи перед тим запорожці не мали такої сили, як за гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (За В. Богаєв- ським).
Дехто з нас вже з дитинства знає, що йому подобається, і до чого він прагне. Та й дорослі вважають за потрібне кожну дитину запитувати про те, ким вона хоче бути, а потім щиро посміхаються, коли чують, що вона у майбутньому хоче стати відомою акторкою, популярним співаком чи відважним космонавтом. Але всі ці мрії найчастіше залишаються в дитинстві, а наші цілі стають більш прозаїчними, але й більш реальними.На мій погляд, головне — знати, що потрібно тобі в житті і все робити впевнено. До цієї думки буде доречним вислів Генріха Давида Торо: «Якщо людина наполегливо прямує до своєї мрії і намагається жити таким життям, яке вона собі уявила, успіх прийде до неї в звичайний час і зовсім неочікувано».Варто пам’ятати і про те, що можна обрати будь-яку професію, можна досягти неабияких висот, але завжди треба залишатися людиною. Можна бути ким завгодно: інженером чи актором, лікарем чи вчителем, але і на роботі, і вдома ні в якому разі неможливо забувати про одвічні цінності, які кожного з нас роблять справжньою людиною.