Привіт.Хоча ти зараз коло мене в кімнаті,читаєш книжку,я пишу тобі листа,ніби ти на відстані від мене.Насправді так...я не маю часу з тобою поговорити,а коли й маю,ти зайнята.Ти моя сестра,ялеми не дуже схожі. Пам*ятаєш,як ми сиділи в літку у саду,і уявляли себе принцесами,поки ці думки не розвіє мамин клик,який не можна було зрівняти з будь-яким іншим. ...ми були такі малі... .Пам*ятаєш,як ми грілись під теплим дощем,який грався з нами,поки його не злякає суворий вигляд бабусі,яка сварилась,бо переживала,щоб ми не захворіли,а коли ми хворіли,то хворіли одночасно,бо разом встрявали в проблеми.
ішли якось двоє хлопчат: Тимко і Юрко. Побачили гарні кущі малини у сусіда Юрка. І вирішили хлопці назбирати малини щоб поїсти. Общипали кущі та сіли перепочити. Потім пішли друзі до Юрка. Його мама побачила які брудні хлопці та відправила додому переодягатися. Сама ж поговорили з сином що рвати чужу малину не можна. Те саме і зробила Тимкова мама коли побачила замурзаного сина. Юрко після розмови пішов вибачатися перед сусідом і поніс із собою кошик слив щоб за малину не сварили.
Відповідь:
ішли якось двоє хлопчат: Тимко і Юрко. Побачили гарні кущі малини у сусіда Юрка. І вирішили хлопці назбирати малини щоб поїсти. Общипали кущі та сіли перепочити. Потім пішли друзі до Юрка. Його мама побачила які брудні хлопці та відправила додому переодягатися. Сама ж поговорили з сином що рвати чужу малину не можна. Те саме і зробила Тимкова мама коли побачила замурзаного сина. Юрко після розмови пішов вибачатися перед сусідом і поніс із собою кошик слив щоб за малину не сварили.
Пояснення: