За вікном гаємо ознаки осені: жовте листя, сіре небо, затяжний дощ.Він міг намалювати все, що завгодно: людську фігуру, тварин, дерева, будівлі .На столі лежало шкільне приладдя: зошити, підручники, аркуші паперу і олівці. Я насолоджуюсь всім, що мене оточує: ясною погодою, веселим щебетом пташок, лагідним поривом вітру. Я побував у багатьох великих містах України: Києві, Харкові, Одесі.
Книга - джерело знань. Найбільша радість - спілкування з друзями. Осика, вільха, береза - всі дерева ще голі. Життя прожити - не поле перейти. Київ - столиця України.
3. Якщо формулювання теми подано у формі розповідально-називного речення, то перебудуйте його в питальне речення (ключове слово). Дайте відповідь на це запитання і отримаєте головну думку вашого твору (ідею).
Ідея — це висновок вашого твору. Таким чином, правильне і ^ планування твору починається не зі вступу, а з кінця, тобто : з висновку.
4. Сформулювавши висновок (ідею), доберіть до нього докази. Відберіть найбільш сильні аргументи, подивіться, щоб вони не збігалися, відкиньте найбільш слабкі та спірні. Докази, які залишилися, розподіліть у певній послідовності (за хронологією, за важливістю доказів тощо). Таким чином, ми отримуємо план основної частини твору.
5. Дивлячись на основну частину твору і висновок, необхідно вирішити, який варіант тези краще підійде в цьому випадку. Якщо всі докази проводять одну й ту саму ідею, то краще взяти твердження. Якщо ж основна частина побудована як дослідження, тобто з’ясування сильних або слабких сторін того чи іншого явища, характеру, думки, то тезу краще сформулювати у формі проблемного запитання.
6. Тепер, коли зрозуміла логіка в побудові твору, необхідно продумати вступ (зачин), який мас підвести до тези (ствердження або запитання). Вибирайте тип вступу у відповідності до змісту теми.
Не починайте продумувати твір зі вступу. Обмірковування вступу – заключний етап роботи в плануванні твору.
7. Не забувайте про зв’язки між окремими частинами твору. «Шви» повинні бути непомітними. Кожна наступна частина має плавно витікати з попередньої.
8. Спланувавши твір, починайте створення чорнового варіанта.
9. Закінчивши чернетку, відверніть свою увагу на хвилину, а потім подивіться на твір та оцініть його. Читаючи чернетку, перевірте наявність орфографічних, пунктуаційних, граматичних, мовленнєвих, стилістичних, логічних, фактичних помилок. Виправте їх, тобто проведіть редагування тексту: викресліть зайве, неінформативні речення або їхні частини; розділіть на два-три речення заплутані фрази; замініть невдалі слова і вирази більш вдалими і т.п.
10. Відредагувавши чернетку, перепишіть твір начисто. Прочитайте два-три рази, ще раз перевірте його для того, щоб уникнути помилок.
В основу твору може лягти будь-який матеріал. У залежності від джерел матеріалу твори поділяються на такі види:
1) на основі особистих вражень;
2) на основі опосередкованого досвіду (почерпнутого з писемних джерел, картин, вистав, кінофільмів, радіо- та телепрограм);
3) на основі використання матеріалу з різних джерел (власн переплітаються з опосередкованим досвідом).
За вікном гаємо ознаки осені: жовте листя, сіре небо, затяжний дощ.Він міг намалювати все, що завгодно: людську фігуру, тварин, дерева, будівлі .На столі лежало шкільне приладдя: зошити, підручники, аркуші паперу і олівці. Я насолоджуюсь всім, що мене оточує: ясною погодою, веселим щебетом пташок, лагідним поривом вітру. Я побував у багатьох великих містах України: Києві, Харкові, Одесі.
Книга - джерело знань. Найбільша радість - спілкування з друзями. Осика, вільха, береза - всі дерева ще голі. Життя прожити - не поле перейти. Київ - столиця України.
Ідея — це висновок вашого твору. Таким чином, правильне і ^ планування твору починається не зі вступу, а з кінця, тобто : з висновку.
4. Сформулювавши висновок (ідею), доберіть до нього докази. Відберіть найбільш сильні аргументи, подивіться, щоб вони не збігалися, відкиньте найбільш слабкі та спірні. Докази, які залишилися, розподіліть у певній послідовності (за хронологією, за важливістю доказів тощо). Таким чином, ми отримуємо план основної частини твору.
5. Дивлячись на основну частину твору і висновок, необхідно вирішити, який варіант тези краще підійде в цьому випадку. Якщо всі докази проводять одну й ту саму ідею, то краще взяти твердження. Якщо ж основна частина побудована як дослідження, тобто з’ясування сильних або слабких сторін того чи іншого явища, характеру, думки, то тезу краще сформулювати у формі проблемного запитання.
6. Тепер, коли зрозуміла логіка в побудові твору, необхідно продумати вступ (зачин), який мас підвести до тези (ствердження або запитання). Вибирайте тип вступу у відповідності до змісту теми.
Не починайте продумувати твір зі вступу. Обмірковування вступу – заключний етап роботи в плануванні твору.
7. Не забувайте про зв’язки між окремими частинами твору. «Шви» повинні бути непомітними. Кожна наступна частина має плавно витікати з попередньої.
8. Спланувавши твір, починайте створення чорнового варіанта.
9. Закінчивши чернетку, відверніть свою увагу на хвилину, а потім подивіться на твір та оцініть його. Читаючи чернетку, перевірте наявність орфографічних, пунктуаційних, граматичних, мовленнєвих, стилістичних, логічних, фактичних помилок. Виправте їх, тобто проведіть редагування тексту: викресліть зайве, неінформативні речення або їхні частини; розділіть на два-три речення заплутані фрази; замініть невдалі слова і вирази більш вдалими і т.п.
10. Відредагувавши чернетку, перепишіть твір начисто. Прочитайте два-три рази, ще раз перевірте його для того, щоб уникнути помилок.
В основу твору може лягти будь-який матеріал. У залежності від джерел матеріалу твори поділяються на такі види:
1) на основі особистих вражень;
2) на основі опосередкованого досвіду (почерпнутого з писемних джерел, картин, вистав, кінофільмів, радіо- та телепрограм);
3) на основі використання матеріалу з різних джерел (власн переплітаються з опосередкованим досвідом).