Одного разу у мене на дни народженни сталася невеличка пригода. Я с друзями пишли грати у хованки. Ой весело було! Але ж увесь час шукала саме я . Обравши подругу шукачем ,уси пишли ховатися. Хто куди: Василь до шафи, Иринка пид диван, Оля за тумбочкою. А я особлива заховалась у комод та прикрилась одежею.Оскильки комод великий, а я була маленька, мене там побачити було неможливо. Через хвилини 3 усих знайшли, але не мене. Мени було смишно) Вони бигали по квартири та шукали мене, а я все лежу. ПРойшло багато часу, хвилин 20, а вони все шукають. У мене вси боки занемили, аж доки я не видчула запаху маминих духив. Я вважала що то мама мене же шукае, та ни. З*яувалося що я розлила мамини улюблени духи. Отож морока була! Все ж таки мени довелося вилизти звидти. Мама покричала на мене трошки, та й заспокоилася. А мои друзи сказали що николи не знайшли б мене.
Українці - дуже щирий, гостинний, доброзичливий, терплячий народ. Багато незгод випало на його долю, але він завжди знаходив сили, щоб подолати їх. А що було б, якби всі українці були як одна сім'я? Мабуть, тоді наша країна була б міцною, згуртованою, розвиненою, стояла б на одному рівні з передовими європейськими державами. Кожен українець турбувався б про стабільність своєї Батьківщини, адже в сім'ї кожен піклується про добробут всієї ї родини. Покращали б умови життя. В країні не було б жебраків, безхатченків, українці не виїздили б за кордон в пошуках роботи. Всі б працювали для розвитку своєї країни, бо кожен відчував підтримку іншого. Стало б чистіше навколишнє середовище. Ми б забули про екологічні проблеми, перестали хворіти, більше посміхались один одному. Отже, якби українці були як одна сім'я, то наша країна стала б країною-садом.
Хованки
Одного разу у мене на дни народженни сталася невеличка пригода. Я с друзями пишли грати у хованки. Ой весело було! Але ж увесь час шукала саме я . Обравши подругу шукачем ,уси пишли ховатися. Хто куди: Василь до шафи, Иринка пид диван, Оля за тумбочкою. А я особлива заховалась у комод та прикрилась одежею.Оскильки комод великий, а я була маленька, мене там побачити було неможливо. Через хвилини 3 усих знайшли, але не мене. Мени було смишно) Вони бигали по квартири та шукали мене, а я все лежу. ПРойшло багато часу, хвилин 20, а вони все шукають. У мене вси боки занемили, аж доки я не видчула запаху маминих духив. Я вважала що то мама мене же шукае, та ни. З*яувалося що я розлила мамини улюблени духи. Отож морока була! Все ж таки мени довелося вилизти звидти. Мама покричала на мене трошки, та й заспокоилася. А мои друзи сказали що николи не знайшли б мене.
=)
долю, але він завжди знаходив сили, щоб подолати їх.
А що було б, якби всі українці були як одна сім'я? Мабуть, тоді наша країна була б міцною,
згуртованою, розвиненою, стояла б на одному рівні з передовими європейськими державами.
Кожен українець турбувався б про стабільність своєї Батьківщини, адже в сім'ї кожен піклується про добробут всієї ї родини.
Покращали б умови життя. В країні не було б жебраків, безхатченків, українці не виїздили б за кордон в пошуках роботи. Всі б працювали для розвитку своєї країни, бо кожен відчував підтримку іншого.
Стало б чистіше навколишнє середовище. Ми б забули про екологічні проблеми, перестали хворіти, більше посміхались один одному.
Отже, якби українці були як одна сім'я, то наша країна стала б країною-садом.