Доброго дня (як звуть вчительку и т.д.)! Ми з Вами не бачились ось уже два роки. Водночас це не так і багато часу, але з іншої сторони - складається враження, що пройшла ціла вічність. Ось я згадую, як Ви до нас трепетно ставились, як Ви нас зустрічали розгублених малят, коли ми вперше переступили поріг школи. Ви нас заспокоювали, підтримували у всьому, Ви раділа кожному нашому досягенню і по-справжньому засмучувалися кожній нашій поганій оцінці. Ви вчили нас бути добрими, щирими, ділитися з іншими і допомагати один-одному у важку хвилину. Ви навчили нас любити рідну мову і читати книжки, не тому що треба, а тому що це цікаво. Ваша наука стала мені дійсно у пригоді. І я Вам хочу сказати щире дякую за все те, що ви зробили для мене і для всіх моїх однокласнів.
Хочете вiрте, хочете, нi, але вчора в три часи ночi iду я по лiсу .i тут мене ведмiдь попросив пограти на гiтарi, але ж менi ведмiдь на вухо наступив , так менi сказали в музичнiй школi.тут менi ведмiдь сказав щоб я знайшов iди.i ось я згадав, що в мене е поклади в холодильнiку i ми з ведмiдем пiшли до мене додому. прийшли, ведмiдь залiз в холодильник i почав iсти за обидвi щоки, аж шерсть намокла.пiсля того , як вiн поiв, я його попросив пiти наколоти дрова, але вiн не захотiв, як говориться: " як iсть то , а як робить то замерзне".тодi я думав, що вiн поiсть i пiде додому, але не все так бувае, як чоловiк гадае, вiн залишився спати в мене, та ще й на моему лiжку. треба було лягати спати i я лiг, а ведмiдь був таким м"яким , але тут перериває мiй сон мама i будить мене до школи. я з переляку пiдскочив i питаю де ведмiдь, а вона менi говорить , що не треба передавати кутi меду, що це був лише сон. ось таке веселе утро було в мене вчора!
