Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено):
А. Дмухнув вітер понад ставом (?) сліду не стало.
Б. Злітає листя з осокора (?) летять листки з календаря.
В. Журиться жайворон-серпень (?) літня пора промина.
Г. Садок вишневий коло хати (?) хрущі над вишнями іудуть.
Д. Поети йдуть за горизонт (?) поезія зостається віч-на-віч з вічністю.
Складним з різними типами синтаксичного зв ’язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення:
А. У городі, де грають струни п’яні, де вічний шум, де вічна суєта, я згадую слова твої неждані.
Б. Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок.
В. Є в коханні і будні, і свята, є в ньому і радість, і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль.
Г. Тихо в лісі: повітря не дихне, ніщо не шеберхне.
Д .І летять гуси, і летять журавлики, і літа мої листом осипаються.
Складним з різними типами синтаксичного зв ’язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення:
А .І пахне сіно лугове, і зав’язь в чистих росах зріє, і в кожній гілочці живе на славний досвіток надія.
Б.Сон літньої ночі колись мені снився, коротка та літняя нічка була, і сон був короткий, - він хутко змінився і зник, як на сході зоря розцвіла.
В. Сірі тумани курилися над нашою землею, брудні та важкі хмари вистилали високе небо, холодний вітер переганяв їх з одного боку на другий.
Г. Я кажу: не було б Дон Кіхотів, вже б давно посивіла земля.
Д .Ось сонечко світить надворі, сніг біліє, цвірінчать горобці.
Пунктуаційну помилку допущено в рядку:
А. Мабуть, у кожного так буває: часто у місті село сниться.
Б. Світає - тане морок в небосхил. Світає - тане сутінь на землі.
В. Для неї було ясно: якісь люди хочуть перешкодити концерту, але це їм навряд чи вдасться.
Г .Дивися: час - великий диригент - перегортає ноти на пюпітрі.
Д. Менше говори: більше вчуєш.
ответ: Зустріч у лісі
Одного разу ми з подругою та з її батьком прогулювалися лісом. Час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, іти додому. І ось раптом ми з подругою мало не крикнули з переляку. У кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина і ми побачили, як вовк, величезний, сірий, побіг вперед лісом, наче не помічаючи нас.
Я була дуже здивована і налякана, але батько подруги Олександр Степанович заспокоїв нас: "То був не вовк, просто собака, схожий на вовка". Тоді, заспокоївшись, я запитала, чому цей собака тут гуляє, так далеко від людей. І Олександр Степанович розповів мені таку історію...
Була зима. Лісничий, що наглядав за цим лісом і жив неподалеку, йшов рано-вранці на риболовлю і вирішив по дорозі зайти до лісу, подивитись, як там справи. Вже виходячи з лісу, чоловік почув тихеньке скавчання. Він прислухався. Скавуління лунало з-за величезного, припорошеного снігом дерева. Лісничий поспішив туди і за деревом в снігу він побачив мале цуценятко, що дуже змерзло. Чоловік, не гаючи часу, схопив його, заховав у рукавицю і швидко побіг додому.
Прибігши, він поклав цуценя і почав його гріти. Цуценятко зігрілося, вижило. Лісник його вигодував, виростив. Виріс з маленького кволого цуценяти величезний сірий собака, що назавжди залишився вірним ліснику, що врятував його від смерті. Живе цей пес з лісником, а вдень гуляє лісом. Його всі знають і ніхто не боїться. А звуть його просто — Вовк, бо дуже він схожий на нього.
Почувши цю історію, ми з подругою ще трохи посиділи, а потім раді і щасливі за Вовка пішли додому. І всю дорогу я думала про те, як добре, що на світі є такі люди, які люблять, охороняють тварин і в скрутну хвилину допомагають їм.
Объяснение:
Прикладка, як і взагалі означення, відповідає на питання який?
Освітлений вогнями, підходить пароплав (який?) «Тарас Шевченко» (О. Довженко).
Водночас прикладку можна використати і в ролі означуваного члена, якщо цей член пропустити:
Освітлений вогнями, підходить «Тарас Шевченко».
У першому реченні в ролі підмета виступає слово пароплав, а в другому — «Тарас Шевченко», яке в попередньому було прикладкою.