Дуже терміново. Доповніть речення поширеними і непоширеними узгодженими означеннями. Запишіть їх, поставивши розділові знаки.
1. Висипали зорі, зійшов місяць...
2. Щебетати пташки у гущавині молодого гілля
3. Красно грає весняне сонце на небі
4. Зелена трава піднялась високо в гору,а я лежав серед цих трав...
Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?
Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.
Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.
Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною – тобто справжньою Людиною.
- Привіт, Оленко! Як справи?- запитав Марко із зацікавленістю.
- Привіт, Марко. Все добре, йду до кабінету хімії, Ірина Олегівна попросила підійти після першого уроку, підготуватись до олімпіади.А в тебе як?
- В мене відмінно. Є цікава пропозиція. Ти п‘ятнадцятого числа, в суботу, вільна?
- Так, пока що планів немає. І яка ж там пропозиція?
- Давай сходим у кіно на «Пила 4»? Кажуть дуже крутий.
- Я за! О котрій зустрічаємось ?
- В дванадцятій ранку, біля шкільних воріт. Бувай, до зустрічі.
- Бувай.