Дуже необхідно зробіть швидко будьласка тематичні виписки із цього твору
елементи трипільської культури
трипільська культура
що ж таке трипільська культура?
останнім часом все більше людей цікавляться цією цивілізацією, що існувала понад 6 тисяч років до н.е. близько століття тому відомий археолог вікентій хвойка біля селища трипілля, що на київщині, вперше відкрив залишки давньої цивілізації, що й одержала назву «трипільська».
це була хліборобська держава. більшість сільськогосподарських культур того часу вирощують на нашій землі й до сьогодні. пізніше свідчення цієї багатої і блискучої хліборобської культури, яка має безпосереднє відношення до праукраїнської історії, були знайдені на величезних обширах від слобідської україни до словаччини, від чернігівщини до чорного моря та півострова. ця могутня прадавня цивілізація, що називається «золотим віком людства», мала надзвичайно багату, блискуче розвинену культуру хліборобів, досконалі знаряддя праці, високорозвинене та продуктивне скотарство.
з раннього періоду трипільські племена проживали невеликими общинами, кожна сім'я мала окрему садибу. вони вели власне господарство, обробляли землю, доглядали за худобою, займалися полюванням, забезпечували себе побутовими речами, готували гончарний посуд. крім того, збереглися зразки унікального місто- та житлобудування. іноді протоміста мали населення близько 50 тисяч чоловік. найбільшими трипільськими поселеннями були протоміста в межиріччі дніпра та південного бугу. як показали розкопки, властивою особливістю селища трипільських часів було те, що житла в цьому селищі були розташовані по колу. отже, середина селища становила вільну, незабудовану площу — це був майдан.
чи не найбільший інтерес становить гончарство, що є головною прикметою трипільської культури. це різні форми розписного посуду: глечики, миски, макітри, жертовні посудини у вигляді тварин (бика, вепра), модельки трипільських хат, що знайдені під час розкопок (вони вказують, що хати розмальовувалися як ззовні, так і зсередини). цей звичай, як відомо, зберігся і до наших часів. але слід визнати, що 5 тисяч років тому трипільці малювали свої хати естетично досконаліше й барвистіше. були знайдені біноклеподібні (спарені) посудини, які нагадують українські горщики-близнята, а також керамічні писанки, орнамент яких найкраще простежується на сучасних писанках. знайдено величезну кількість глиняних фігурок жінок, що свідчить про розвинений культ та обожнювання жінки, матері-богині. також знайдені зразки сільськогосподарського сонячного календаря, різних видів писемності та ткацьких ремесел,
у другій половині v тис. до н.е. гончарне виробництво зосередилося в руках ремісників. і саме з цього часу виник посуд, розмальований складними орнаментальними схемами, в які інколи вплетено зображення фігур людей, тварин і птахів, астральними знаками, що відбивають багаті уявлення трипільців про походження та будову світу.
глина, яку використовували трипільські майстри, була переважно місцевого походження, її важливою властивістю є пластичність, тобто здатність при контакті з водою утворювати щільну тістоподібну масу. частина кераміки випалювалась на вогнищах або в спеціальних ямах.
від випалу залежить колір трипільської кераміки. він коливається від блідо-жовтого, червоного до майже чорного з усіма проміжними відтінками. з появою спеціальних печей для випалу почала створюватися нова технічна база. можливо, саме таку піч було знайдено на території молдови.
орнаментика трипільського посуду включає сакральні аспекти, зображення людей та тварин. домінує образ жінки матері-богині в сидячому або стоячому положенні. такі фігурки з напрочуд теплою енергетикою ще дотепер знаходять учені-археологи, і це свідчить про безперервність нашої історії та культури, про те, що наші предки залишили неоціненні скарби, якими ми можемо пишатися перед усім світом. на думку дослідників, багато в чому давня культура набагато складніша, ніж сучасна.
україна, маючи величезну кількість безцінних предметів епохи трипільської культури, має шанс стати світовим центром для всіх, хто цікавиться історією людства (в. коротя-ковальська).
Я так чекаю неділю! Це мій єдиний вихідний день. Завжди багато планів, завжди багато треба встигнути.
По-перше, виспатись. У неділю я сплю години до десятої. Прокидаюсь, вмиваюсь, іду на кухню, де мама приготувала щось смачненьке.
Якщо я в суботу встиг зробити всі уроки, то я — вільний птах. Можна дивитись телевізор, читати книжки і багато іншого.
Мама може по мене пропилососити квартиру, почистити взуття, купити хліба. Я допомагаю батькам з великим задоволенням, я дуже радію, коли можу зробити їм щось приємне. Іноді мама дає нам з батьком список того, що треба купити, і ми вдвох ідемо на базар або в супермаркет.
Ще я дуже люблю ходити в гості до нашого сусіда. Він чудово грає в шахи, у нього навіть годинник спеціальний є. Граємо ми довго, години три. Його дружина завжди пригощає мене цукерками. Коли ми збираємось почати чергову партію, приходить моя мама кликати мене на обід. Іду, звичайно, що ж робити.
Іноді ми ходимо в гості до бабусі, до батькових друзів або маминої сестри. Вони також до нас приходять. Вот так і проходить мій чудовий вихідний.)
ПЕРЕД ГРОЗОЮ Здається все навкруги завмирає і чекає чогось недзвичайного.Не чути щебету птахів наче вони зникли десь.Дерева стоять тихо.Настає повна тиша.Є таке навіть прислів'я " Тиша перед бурею " Тільки хвилюється небо.Пливуть по ньому чорні хмари.Все ближче та ближче...А ж ось налітає зухвалий вітер.Гроза !Гріміт грім,спалахнула блискавка.Всі сховалися.А я ні. ПІСЛЯ ГРОЗИ Закінчилася гроза.На блакитному небі сяє сонечко.З'явилося веселка.Цвірінкають весело пташки На траві та листочках дерева блищать краплини дощу.Після грози свіже повітря.