Дорога... через степи, ... в долини, сірою стрічкою... на пагорби. Часом... у села. І тоді із-за тинів і парканів... на нас осіннім квітом жоржини, стиглими яблуками і сивим терном, що... терпким соком осені. (За І. Цюпою)
У мене є старший брат Дмитрик. Я дуже його люблю. Він старше мене на шість років – йому дев’ятнадцять. Дмитро не схожий на тих хлопців, з якими я знайома. Мені здається, зараз багато хлопці стали якимись безвідповідальними, несерйозними. У них на розумі тільки розваги. Деякі сидять на шиї в батьків, знаючи, що ті вирішать всі їхній проблеми. Інші просто не замислюються про своє майбутнє. І ті й інші мені нецікаві. Дратує їхній безглуздий погляд, часто затуманений сигаретами, або, навпаки, зарозуміла посмішка, начебто вони розумніше й значніше всіх інших. Мій брат зовсім іншої. У нього є мета в житті. Він хоче стати менеджером, хоча говорить, що це буде не єдина спеціальність у його життя
Дмитрик увесь час захоплюється чимсь новим. Спочатку самостійно навчився працювати на комп’ютері, освоїв безліч програм. Тепер серйозно вивчає іноземні мови: англійський і французький. Крім того, він займається спортом, майже щодня відвідує спортивний клуб. Тому я не боюся, що мене хтось скривдить, – мій брат зможе мене захистити. Дмитрик дуже добрий і турботливий. І взагалі, з ним дуже цікаво – він багато знає, багато про що може розповісти
А ще він просто гарний хлопець. У нього блакитні очі й завжди веселий погляд. Тому він легко заводить знайомства з людьми – адже він в усіх відразу викликає симпатію. Йому тільки дев’ятнадцять років, але знайомі говорять, що в нього дорослий погляд, погляд людини, у якого є мета в житті й упевненості в тім, що він її доможеться. Дивлячись на брата, я часто із заздрістю думаю: «И навіщо це хлопчиськові такі густі й довгі вії?» Я дівчинка, а в мене вії не такі пухнаті. Краще б було навпаки! А от волосся в нас обох гарні: густі, блискучі, каштанового кольори із золотавим відливом. Тільки в Дмитрика вони сильніше в’ються й більше тверді на ощупь.
Можна ще довго розповідати про його достоїнства, тому скажу одне – у мене чудовий брат, і я цим пишаюся
ЯК МОЯ СІМ‘Я ОБЕРІГАЄТЬСЯ ВІД ВІРУСІВ зараз у світі панує пандемія, тому кожна родина має захищатися. зараз я розкажу, як моя сім‘я оберігається від вірусів. зазвичай, у громадських місцях ми одягаємо захисні маски. вони у нас одноразові. кожен член родини носить із собою плашечку з антисептиком. після перебування у супермаркеті або школі ми користуємося їм. також їмо багато вітамінів, аби покращити свій імунітет. до того ж, коли повертаємося додому, ретельно миємо руки та намагаємося дотримуватися дистанції. сподіваюся, що скоро ця хвороба скінчиться, і усі ми знову зможемо нормально жити!
У мене є старший брат Дмитрик. Я дуже його люблю. Він старше мене на шість років – йому дев’ятнадцять. Дмитро не схожий на тих хлопців, з якими я знайома. Мені здається, зараз багато хлопці стали якимись безвідповідальними, несерйозними. У них на розумі тільки розваги. Деякі сидять на шиї в батьків, знаючи, що ті вирішать всі їхній проблеми. Інші просто не замислюються про своє майбутнє. І ті й інші мені нецікаві. Дратує їхній безглуздий погляд, часто затуманений сигаретами, або, навпаки, зарозуміла посмішка, начебто вони розумніше й значніше всіх інших. Мій брат зовсім іншої. У нього є мета в житті. Він хоче стати менеджером, хоча говорить, що це буде не єдина спеціальність у його життя
Дмитрик увесь час захоплюється чимсь новим. Спочатку самостійно навчився працювати на комп’ютері, освоїв безліч програм. Тепер серйозно вивчає іноземні мови: англійський і французький. Крім того, він займається спортом, майже щодня відвідує спортивний клуб. Тому я не боюся, що мене хтось скривдить, – мій брат зможе мене захистити. Дмитрик дуже добрий і турботливий. І взагалі, з ним дуже цікаво – він багато знає, багато про що може розповісти
А ще він просто гарний хлопець. У нього блакитні очі й завжди веселий погляд. Тому він легко заводить знайомства з людьми – адже він в усіх відразу викликає симпатію. Йому тільки дев’ятнадцять років, але знайомі говорять, що в нього дорослий погляд, погляд людини, у якого є мета в житті й упевненості в тім, що він її доможеться. Дивлячись на брата, я часто із заздрістю думаю: «И навіщо це хлопчиськові такі густі й довгі вії?» Я дівчинка, а в мене вії не такі пухнаті. Краще б було навпаки! А от волосся в нас обох гарні: густі, блискучі, каштанового кольори із золотавим відливом. Тільки в Дмитрика вони сильніше в’ються й більше тверді на ощупь.
Можна ще довго розповідати про його достоїнства, тому скажу одне – у мене чудовий брат, і я цим пишаюся
зараз у світі панує пандемія, тому кожна родина має захищатися. зараз я розкажу, як моя сім‘я оберігається від вірусів.
зазвичай, у громадських місцях ми одягаємо захисні маски. вони у нас одноразові. кожен член родини носить із собою плашечку з антисептиком. після перебування у супермаркеті або школі ми користуємося їм. також їмо багато вітамінів, аби покращити свій імунітет. до того ж, коли повертаємося додому, ретельно миємо руки та намагаємося дотримуватися дистанції.
сподіваюся, що скоро ця хвороба скінчиться, і усі ми знову зможемо нормально жити!