Велика кількість фразеологізмів виникла із словосполучень на позначення вчинків людини в різних ситуаціях, реалій побуту чи родинних стосунків, із сільськогосподарських та трудових процесів, різних ремесл чи виробництв, народних обрядів та звичаїв , також вони можуть мати біблійне походження чи відноситися к античнім міфам.
Перша група фразеологізмів має фольклорне або професійне походження. «Комар носа не підточить (не буде до чого прискіпатися)» - спочатку під цією фразою розуміли щільно підігнані дошки, колоди чи камені між якими важко було просунути навіть такий гострий і тонкий предмет, як комариний ніс.
«Знати собі ціну (мати самоповагу та гідність)» - народна мова є джерелом походження даного фразеологізму. Спочатку фразеологізм «знати собі ціну» виступав як вільне словосполучення, але з часом цей вислів став крилатим.
«Лити воду на чужий млин (діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь )» - це вираз виробничо-професійного походження.
«Мати грунт під ногами (почувати себе впевнено та незалежно)» - джерело походження народний фольклор.
«Заварити кашу» (затіяти якусь неприємну справу) – це вираз народного походження, тому що ще за старих часів каша була основною стравою у селян і з нею було пов’язано багато фразеологічних зворотів.
«Легкий хліб (здобутий без особливих зусиль) » - джерело походження цього фразеологізму пов’язане з тяжким процесом праці вирощування хліба в стародавні часи.
«Гав ловити (марно витрачати час)» - фраза народного походження.
«Скатертю доріжка (йди куди завгодно)» - вираз скатертиною дорога спочатку вживався тільки як побажання щасливої дороги, але з часом люди його почали вживати іронічно, в значенні «забирайся геть».
«Закидати вудку (обережно натякати на що-небудь з метою дізнатися потрібну інформацію)» - крилата фраза пов'язана з рибальством.
«Птиця високого польоту (людина, яка займає високе суспільне становище)» - цей вираз пов'язані з людини за світом тварин і птахів.
«Альфа й омега (початок і кінець чого-небудь)» - цей вислів має біблійне походження.
Друга група фразеологізмів має літературне походження . «Вогонь в одежі слова» – цей вислів узятий із поеми І. Я. Франка «Лісова ідилія» (1906).
«Не минайте ані титли, ніже тії коми» – цей вираз належить Тарасу Шевченко у вірші «I мертвим, і живим, і ненародженим, землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнє посланіє»
«В сім'ї єдиній, в сім'ї вольній, новій» – поетичні слова Тараса Григоровича Шевченко «Заповіт».
«Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» – цей вираз належить Лесі Українки в драмі-феєрії "Лісова пісня".
Смислові відношення між частинами складносурядного речення Смислові відношення Засоби зв’язку Приклад Єднальні Єднальні сполучники І шумить діброва, і синіє шлях, і дзвенить Дніпрова хвиля у дротах (В. Бичко). Причино-наслідкові Єднальні сполучники Орач торкнеться до чепіг руками — і нива дзвонить темним сріблом скиб (І. Нехода). Єднально-перелічувальні Єднальні сполучники І полки прийшли зі сходу, стали табором у місті, і з Дунаю синю воду брали відрами танкісти (Л. Первомайський). Протиставні Протиставні сполучники Ти гукай не гукай, а літа не почують (Б. Олійник). Розділові відношення взаємовиключення Розділові сполучники Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею (О. Гончар). Чергування дій, явищ або їх послідовна зміна Розділові сполучники То пронесеться над болотом чайка, то промайне бистрий чибіс і грудкою впаде в ситу землю
Перша група фразеологізмів має фольклорне або професійне походження.
«Комар носа не підточить (не буде до чого прискіпатися)» - спочатку під цією фразою розуміли щільно підігнані дошки, колоди чи камені між якими важко було просунути навіть такий гострий і тонкий предмет, як комариний ніс.
«Знати собі ціну (мати самоповагу та гідність)» - народна мова є джерелом походження даного фразеологізму. Спочатку фразеологізм «знати собі ціну» виступав як вільне словосполучення, але з часом цей вислів став крилатим.
«Лити воду на чужий млин (діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь )» - це вираз виробничо-професійного походження.
«Мати грунт під ногами (почувати себе впевнено та незалежно)» - джерело походження народний фольклор.
«Заварити кашу» (затіяти якусь неприємну справу) – це вираз народного походження, тому що ще за старих часів каша була основною стравою у селян і з нею було пов’язано багато фразеологічних зворотів.
«Легкий хліб (здобутий без особливих зусиль) » - джерело походження цього фразеологізму пов’язане з тяжким процесом праці вирощування хліба в стародавні часи.
«Гав ловити (марно витрачати час)» - фраза народного походження.
«Скатертю доріжка (йди куди завгодно)» - вираз скатертиною дорога спочатку вживався тільки як побажання щасливої дороги, але з часом люди його почали вживати іронічно, в значенні «забирайся геть».
«Закидати вудку (обережно натякати на що-небудь з метою дізнатися потрібну інформацію)» - крилата фраза пов'язана з рибальством.
«Птиця високого польоту (людина, яка займає високе суспільне становище)» - цей вираз пов'язані з людини за світом тварин і птахів.
«Альфа й омега (початок і кінець чого-небудь)» - цей вислів має біблійне походження.
Друга група фразеологізмів має літературне походження .
«Вогонь в одежі слова» – цей вислів узятий із поеми І. Я. Франка «Лісова ідилія» (1906).
«Не минайте ані титли, ніже тії коми» – цей вираз належить Тарасу Шевченко у вірші «I мертвим, і живим, і ненародженим, землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнє посланіє»
«В сім'ї єдиній, в сім'ї вольній, новій» – поетичні слова Тараса Григоровича Шевченко «Заповіт».
«Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» – цей вираз належить Лесі Українки в драмі-феєрії "Лісова пісня".