Добери правильний варіант із дужок і залиши його. Я навчаюся в (музичній, музикальній) школі. Дун, У залі лунав (дружній, дружний) сміх. У санаторії нашу бабусю будуть (лічити, лікувати). Учителька почала (лікувати, лічити) присутніх

Деякі люди кажуть, що життя краще на Батьківщині, але інші не підтримують цю ідею. Хто ж правий? Я можу зрозуміти і тих, і інших.По-перше, я думаю, що умови життя краще за кордоном. Квартири хорошої якості, дешевше за вартістю, ніж квартири в великих містах України.По-друге, освіта теж краща за кордоном. Хоча я не можу не підкреслити, що багато українських фахівців їдуть за кордон тому, що вони користуються великим попитом в зарубіжних країнах. Існує багато можливостей для вивчення шкільних предметів за кордоном.По-третє, я думаю, що спеціальні служби краще піклуються про парки і вулиці. Державні послуги працюють краще, ніж українські. Люди дбають про ті місця, де вони живуть. Іноземці добре виховані. Люди в деяких зарубіжних країнах більш тихі і доброзичливі. Деякі люди в Україні грубі і погано виховані. Я не можу сказати, що всі погані, але в моїй країні я часто зустрічаю таких людей. Є багато кримінальних ситуацій. Крім того, багато українців виїжджають за кордон тому, що вони можуть знайти там хорошу і високооплачувану роботу.Але є й інша точка зору на цю проблему. Деякі люди абсолютно впевнені, що життя краще на Батьківщині. Я можу з цим погодитися, бо на Батьківщині наші близькі люди, наші друзі. Багато пам’яток навколо нас в країні. Кожне місто в Україні славиться пам’ятниками, музеями, будівлями і спорудами. Кожна людина повинна до своїй власній країні, тобто зробити усе можливе для її загального блага. Я думаю, що ця проблема дуже серйозна і кожен має право на свою думку.Чому ж іще люди виїжджають закордон? Я розумію, що там жити краще, але це ж чужа країна!Невже там буде настільки краще, адже прийдеться говорити чужою мовою, шанувати інші традиції, підлаштовуватися під чужий менталітет, взагалі ламати себе: кинути своє рідне місто, батьків, родичів, друзів. І там ніколи не станеш своїм (навіть коли тобі посміхаються – це тільки ввічливість).Багато хто зараз звинувачує уряд. І причому іммігранти вважають, що в Україні їм всі заздрять, і якщо вони живуть в Європі або Америці, то вони піднялися на Олімп.Прикро, що людям плювати на свою країну, свою національність. Прикро, що деякі з наших співвітчизників вважають ганьбою, соромляться говорити українською. І поки ми не навчимося приймати себе такими, які ми є, і поважати себе, ми так і залишимося для всіх дурнями.Ті гроші, які можна заробити за кордоном, зовсім не коштують того, щоб продати Батьківщину і сім’ю. Особливо у такий складний час, як зараз. У всіх країнах є складні моменти в історії. У ХІХ столітті Німеччина була найбіднішою, найслабшою країною в Європі, але нащадки тих німців, які тоді не виїхали з країни, зараз, напевно, горді тим, що вони громадяни Німеччини. Ось і в Україні це просто складний момент, який треба просто пережити і до Батьківщині, усім, чим тільки можливо, а не залишати її.

Вибач,без пояснень
Мовивши слово, треба бути йому паном.
    Не так то він діє, як тим словом сіє.
    Говори стовпу, а він стоїть.
    Дай дурневі макогона, то він і вікна поб'є
   Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться
    Чує дзвін, та не знає, звідки він
    вітер віє і не знає, що погоду він міняє
   "Ти йому слово, а він тобі десять"
    "...Та він заткне за пояс любого вашого занюханого службовця, бо тепер сам на цілих двоє сіл службовець. Агент!"
(В. Кучер "Трудна любов"),
    „він вивів із себе Сидора вчора на вулиці через дрібницю"