Доберіть приклади до кожної з наведених форм дієслова у таблиці поруч із цифрою запишіть відповідну букву (два приклади є зайвими) 1 особова 2 неозначена а. перечитав б. доглянутий в. розшукати г. одягнувши нужна
Несподівана знахідка Народне оповідання Полтавщини
Моє мальовниче селище розташоване у звичайній для мене місцевості: нічого особливого тут не трапляється, жителі живуть звичайним життям. Але я б хотіла розповісти історію, яка трапилася зі мною влітку на День мого народження саме у моєму рідному селі. Тато на День народження подарував мені фотоапарат, а також пообіцяв взяти із собою на нічну риболовлю.
І ось наш човен пливе серединою річки. Ясна смуга світла від місяця на воді все ширшає, сяє золотим сяйвом, сягає по річці, неначе золота дорога в якийсь рай, у якесь мрійне царство. Прибувши на острів, тато поклав вудочки, поставив намет та розвів вогонь. Я від радощів фотографувала все, що мені подобалося. Ось по тихенькому стеблі повзе працьовита мурашка, на гілці співає свою пісню пташка, а на воді цвітуть гарні водяні лілії.
Аж ось заходить вечір. Кудись ховаються останні шуми і відгуки довгої літньої днини. Не погасло ще на заході червоне марево, а вже над ним у темряві зажевріла вечірня зоря. А місяць, що млів серед ясного неба сірою малопомітною плямою, під темним крилом ночі відразу ожив і засвітився чарівним вогнем. Мені захотілося сфотографувати цю красу. Від того, що я побачила через фотооб’єктив, у мене перехопило подих. На небі серед величезного розмаїття зірок пливла літаюча тарілка. Спочатку це була малопомітна цятка. Та чим ближче вона наближалася до острова, тим чіткіше було видно її контури. Вона виявилася геть такою, як в книжках та газетах. Я гала за її польотом, як зачарована. То була дивна казкова ніч. Коли настав ранок, мені здалося, що то все наснилося.
Повернувшись додому з татом, я на певний час забула ту чарівну ніч, але яким було моє здивування, коли, проявивши плівку, на нічному зоряному небі ми всі побачили силует літаючої тарілки. Може, то прибульці так вітали мене з Днем народження?
що вечора
чим-би то
без перестанку
казна-при кому
Севастополь
Певністю
Страйком
Стаєнь
волиньський
навмисне
галуззя
пригірок
де-інде
яєчня
тратьте
жаданий
заїка
трясця
положення
Галичина
дит-ясла
хворостняк
Василева
Поздовжній
Чилі
Башкир
Вітамін
П'ятеро
нізвідкіля
кипяток
марево
рюкзак
всюдихід
промені
запічок
бурячиння
міні-футбол
конуса
тістечко
аніскільки
асфальта
траєкторія
важко-атлет
мавпячий
козеріг
стерати
трьох
увертюра
навскоси
немов- би то
голланський
нічий
попід віконню
численний
умисний
згаслий
військомат
кігті
празький
блаженний
студенцький
Кужченко
Торішній
Нижчий
ллється
бряжчати
театр-студія
киприот
навпаки
до ладу
незчутися
мнесся
на бігу
чимдуж
білосніжно
без відома
святкуїмо
коротший
до речі
замерзлі
аби який
де в кого
закона
попереду
радекуліт
пів абрикоса
скипидар
Маланчин
товстелезний
цвірінкати
будка
гравюра
призидія
манікюр
інтерв'ю
Перун
ні до чого
кучерявий
жень-шень
лікарь
роз”єднати
тьмяний
ларьок
дзвякнути
у книзьці
роздоріж
кювет
напередодні
пшеничьний
стань
скнара
громадський
молодецство
сердешний
затишшя
пестливий
неволити
мудрісттю
стежечка
гіганські
боримося
електронний
тільки-но
нелегкий
в”їзжений
будь ласка
з-поза
запрограмований
у стократ
п”ятьсот
левиний
опрацьований
межирічя
передовсім
бджоляром
прозаїчний
незвіданність
туристський
з дня-на-день
споконвіку
зжати
жовтодзьобий
світлозелений
невичерпний
їжджу
монастир
ткатство
випускний
сонячник
гачечок
мармур
коровай
варязький
яхт-клуб
трудодень
півобличчя
піщаний
кріпаччина
пів-яблука
ворожий
пісний
прем”єр-міністр
глухо-німий
блок-схема
тревога
знісся
декада
шалений
Народне оповідання Полтавщини
Моє мальовниче селище розташоване у звичайній для мене місцевості: нічого особливого тут не трапляється, жителі живуть звичайним життям. Але я б хотіла розповісти історію, яка трапилася зі мною влітку на День мого народження саме у моєму рідному селі. Тато на День народження подарував мені фотоапарат, а також пообіцяв взяти із собою на нічну риболовлю.
І ось наш човен пливе серединою річки. Ясна смуга світла від місяця на воді все ширшає, сяє золотим сяйвом, сягає по річці, неначе золота дорога в якийсь рай, у якесь мрійне царство. Прибувши на острів, тато поклав вудочки, поставив намет та розвів вогонь. Я від радощів фотографувала все, що мені подобалося. Ось по тихенькому стеблі повзе працьовита мурашка, на гілці співає свою пісню пташка, а на воді цвітуть гарні водяні лілії.
Аж ось заходить вечір. Кудись ховаються останні шуми і відгуки довгої літньої днини. Не погасло ще на заході червоне марево, а вже над ним у темряві зажевріла вечірня зоря. А місяць, що млів серед ясного неба сірою малопомітною плямою, під темним крилом ночі відразу ожив і засвітився чарівним вогнем. Мені захотілося сфотографувати цю красу. Від того, що я побачила через фотооб’єктив, у мене перехопило подих. На небі серед величезного розмаїття зірок пливла літаюча тарілка. Спочатку це була малопомітна цятка. Та чим ближче вона наближалася до острова, тим чіткіше було видно її контури. Вона виявилася геть такою, як в книжках та газетах. Я гала за її польотом, як зачарована. То була дивна казкова ніч. Коли настав ранок, мені здалося, що то все наснилося.
Повернувшись додому з татом, я на певний час забула ту чарівну ніч, але яким було моє здивування, коли, проявивши плівку, на нічному зоряному небі ми всі побачили силует літаючої тарілки. Може, то прибульці так вітали мене з Днем народження?