:доберіть до російський фразеологізмів українські відповідники. 1.положа руку на сердце 2.между нами говоря 3.долг платежом красен 4.от добра, добра не ищут
- Прощай, Оксано! Шукай собі якого хочеш жениха, дуріли кого хочеш; а мене не побачиш вже більше на цьому світі.
Красуня здавалася здивована, хотіла щось сказати, але коваль махнув рукою і втік.
Дивно влаштовано на світі! Все, що тільки живе в ньому, все силкується переймати і передражнювати один іншого. Колись, бувало, в Миргороді один тільки суддя та городничий походжали взимку у критих сукном кожухах, а все дрібне чиновництво носило Нагольний. Тепер же і засідатель, і підкоморій отсмалілі собі нові шуби з решетилівського смушек з суконна покришки. Канцелярист і волосний писар позаторік взяли синьої китайки по шість гривень за аршин. Паламар зробив собі нанкові на літо шаровари і жилет з смугастого гарусу. Словом, все лізе в люди! Коли ці люди не будуть марні! Можна побитися об заклад, що багатьом здасться дивно бачити риса, який пустився й собі туди ж. Найприкріше те, що він, мабуть, уявляє себе красенем, тим часом як фігура - поглянути совісно. Рожа, як каже Хома Григорович, мерзота мерзотою, проте й він будує любовні кури
Чи не багатством палацовим був засліплений, але майстерністю безвісних сотень і сотень Вакула і Іванов, створювали всю цю рукотворну красу палацових покоїв
Часто доводится чути: "навіщо ті вірші? кому здалася ваша поезія?
будь-яку думку чудово можна висловити прозою ше, і зрозуміліше.
ніж витрачати на оті поезії час, краще в комп'ютерну гру пограти!
і швидкість реакції потренуєш, і задоволення отримаєш! "
та невже авторові цих слів не доводилося переживати від поетичних рядків потрясіння? невже він ніколи не брав на самоті збірочку віршів і вдумливо не прочитав дві-три поезії? невже отримане від їх читання задоволення можна порівняти з хай і цікавою, але такою бездушною грою?
поезія- звучання душі, адже душа не буває німою! поезія пробуджує смуток і радість, заспокоює або викликає або викликає біль. вплив поезії на людину неможливо передати словами. вона -- віддзеркалення розмаїтого духовного світу.
знаєте давньогрецьку легенду про гору парнас? на ній щовесни водили танки сестри аполона. це -- музи, прекрасні юні богині. кожна з них була покровителькою котрогось виду мистецтва. музи співали, аполлон же перебирав струни своєї золотої кіфари.
звичайно, кожен чув вислів "зійти на парнас". це означає --дорівнятися талантом до муз та аполлона.
якось музи співали так гарно, що вся природа застигла від зачарування, а гора гелікон почала швидко рости й доросла до неба. тоді олімпійські боги наказали крилатому коневі пегасу повернути гору на місце. кінь ударивкопитом й утоптав гору в землю. на місці удари забило джерело. його чудодійна вода надавала поетам натхнення й наснаги.
може, комусь із вас відомий смак води цього джерела. може , хтось пробує віршувати? це чудово. проте не забувайте, що навчатися римувати -- що не значить стати поетом. тому не поспішайте кожен свтворений вами рядок читати товарищами або надсилати до редакції. поети пишут не заради слави, а для душі!
- Прощай, Оксано! Шукай собі якого хочеш жениха, дуріли кого хочеш; а мене не побачиш вже більше на цьому світі.
Красуня здавалася здивована, хотіла щось сказати, але коваль махнув рукою і втік.
Дивно влаштовано на світі! Все, що тільки живе в ньому, все силкується переймати і передражнювати один іншого. Колись, бувало, в Миргороді один тільки суддя та городничий походжали взимку у критих сукном кожухах, а все дрібне чиновництво носило Нагольний. Тепер же і засідатель, і підкоморій отсмалілі собі нові шуби з решетилівського смушек з суконна покришки. Канцелярист і волосний писар позаторік взяли синьої китайки по шість гривень за аршин. Паламар зробив собі нанкові на літо шаровари і жилет з смугастого гарусу. Словом, все лізе в люди! Коли ці люди не будуть марні! Можна побитися об заклад, що багатьом здасться дивно бачити риса, який пустився й собі туди ж. Найприкріше те, що він, мабуть, уявляє себе красенем, тим часом як фігура - поглянути совісно. Рожа, як каже Хома Григорович, мерзота мерзотою, проте й він будує любовні кури
Чи не багатством палацовим був засліплений, але майстерністю безвісних сотень і сотень Вакула і Іванов, створювали всю цю рукотворну красу палацових покоїв
Объяснение:
Надіюсь що
Часто доводится чути: "навіщо ті вірші? кому здалася ваша поезія?
будь-яку думку чудово можна висловити прозою ше, і зрозуміліше.
ніж витрачати на оті поезії час, краще в комп'ютерну гру пограти!
і швидкість реакції потренуєш, і задоволення отримаєш! "
та невже авторові цих слів не доводилося переживати від поетичних рядків потрясіння? невже він ніколи не брав на самоті збірочку віршів і вдумливо не прочитав дві-три поезії? невже отримане від їх читання задоволення можна порівняти з хай і цікавою, але такою бездушною грою?
поезія- звучання душі, адже душа не буває німою! поезія пробуджує смуток і радість, заспокоює або викликає або викликає біль. вплив поезії на людину неможливо передати словами. вона -- віддзеркалення розмаїтого духовного світу.
знаєте давньогрецьку легенду про гору парнас? на ній щовесни водили танки сестри аполона. це -- музи, прекрасні юні богині. кожна з них була покровителькою котрогось виду мистецтва. музи співали, аполлон же перебирав струни своєї золотої кіфари.
звичайно, кожен чув вислів "зійти на парнас". це означає --дорівнятися талантом до муз та аполлона.
якось музи співали так гарно, що вся природа застигла від зачарування, а гора гелікон почала швидко рости й доросла до неба. тоді олімпійські боги наказали крилатому коневі пегасу повернути гору на місце. кінь ударивкопитом й утоптав гору в землю. на місці удари забило джерело. його чудодійна вода надавала поетам натхнення й наснаги.
може, комусь із вас відомий смак води цього джерела. може , хтось пробує віршувати? це чудово. проте не забувайте, що навчатися римувати -- що не значить стати поетом. тому не поспішайте кожен свтворений вами рядок читати товарищами або надсилати до редакції. поети пишут не заради слави, а для душі!