До іть визначити тему тексту терміново будь ласка Знахар
Один хлопець у ніч на Івана Купала знайшов квітку папороті. Несе її додому, чує, що всі дерева, птахи і тварини розмовляють між собою, і він усе те розуміє. Це цвіт папороті дав йому чарівну здатність розуміти мову тварин і рослин.
З того часу став хлопчина знахарем. Кожна травинка розповідала йому, від якої недуги вона може зцілити. А пташки розказували, де яка трава росте.
Найбільше ліків знала стара й мудра змія, яка жила у скелі. Свої таємниці вона відкривала тільки молодим зміям. Дізнався про це молодий знахар і почав учащати до скелі. Сховається серед каміння і слухає розмову між зміями.
Побачила якось стара змія хлопця, розгнівалася на нього і вкусила. Від її отрути знахар не вмер, але онімів. Та мову всього живого, як і раніше, розумів.
Блукав він якось лісом і почув щебетання двох пташок. Колінця їхнього щебету були, як слова. Хлопець їх розумів.
— Чула, що царівна тяжко захворіла? — щебече перша пташка.
— Чула. Я знаю, як її вилікувати, — відповідає друга.
— А як? А як? — запитує перша.
— Завтра вранці випаде така роса, що всі недуги лікуватиме.
Наступного ранку німий хлопець змочив росою в роті — і знову зміг говорити. Набрав він чарівної роси, пішов до царського палацу і сказав цареві приготувати для хворої купіль. Накрапав у ту купіль роси. Скупалася царівна й одужала.
Вдячний цар хотів видати свою дочку за хлопця заміж. Та той бути царевим зятем не схотів, так і залишився знахарем. Багатьох людей той знахар вилікував, багатьом життя подовжив.
Люди кажуть, яка пшениця, така й паляниця. Думаю, цей вислів можна застосувати до праці в полі. Від хліборобів залежить яка паляниця лежатиме на нашому столі. Хліб пахне працею. У ньому праця не тільки хлібороба, а й шахтаря, металурга, конструктора, хіміка, машинобудівника. А на столі він пахне сонцем, щедрістю, полем.
Хліборобство - це цікава і дуже відповідальна справа. Особливо важко доводиться восени та в літню пору, коли робота в полі аж кипить. І ось навесні, стомившись від зимового відпочинку, земля чекає на дбайливі людські руки.
Як казково пахне весняна рілля, у якій і тепло рідної землі, і тепло майбутнього урожаю. Восени на полі теж з’являється багато роботи. Потрібно збирати врожай. І саме від того, як працювали хлібороби влітку, залежить який хліб ми їстимемо взимку.
Бі́ла Це́рква — місто в Україні, значний економічний, культурний та освітній центр Київщини, розташований за 80 км на південь від Києва на річці Рось. Найбільше місто Київщини за населенням.
Вперше назва «Біла Церква» згадується в Іпатіївському літописі 1555 року. У літописі говориться, що місто лежало в центральній частині Поросся. Через нього проходили торговельні шляхи на Київ, Вінницю, в Арабські країни, Індію, Угорщину[5].
Дендропарк «Олександрія» — видатна пам'ятка садово-паркового мистецтва України, яка розташована в Білій Церкві, на лівому березі річки Росі, площа 297 га. Заснований наприкінці XVIII ст., як заміська резиденція польських графів Браницьких. Автором генерального проекту парку став відомий французький архітектор-паркобудівник Мюффо. Пізніше в парку працювали відомі майстри садово-паркового мистецтва Д. Ботані, А. Єнц, А. Станге, Р. Чех та інші. На території парку поєднуються природні пейзажі з численними архітектурними спорудами — альтанками, павільйонами, колонадами, містками, фонтанами з романтичними назвами (водоспад Руїни, Турецький будиночок, Китайський місток, Колона смутку, колонада «Луна» та інші). У колекції заповідного парку зібрано понад 2130 видів рослин[6].
Объяснение: