До ть скласти кінцівку до оповідання погризені капці
Незважаючи на зручність свого лежачка, цього вечора Басік довго не міг заснути. Він намагався пригадати слова свого господаря Назара. «Як же він сказав: «безкоштовний», «безгрошовий»? Ну як, ну як же він сказав, і що це значить?», – постійно подумки перепитував себе пес. А почалось все сьогоднішнього, далеко не найкращого, ранку, коли прокинувшись, господарпомітив, що Басік знову погриз його капці.
Справа в тому, що Басік лише місяць жив у новій родині із Назаром, Ольгою та їх чарівним сином Остапом. Незважаючи на такий короткий період часу, пес вже встиг зіпсувати дві пари капців свого дорослого господаря. «І чому мені говорять, що цього не можна робити? Невже через таку дрібницю вони вирішать повернути мене до притулку, – думав чотирилапий. – І це після стількох чудових ранкових та вечірніх прогулянок, теплих обіймів та веселих вихідних».
Неприємності продовжились під час прогулянки на вигульному майданчику. Поки Басік грався зі своїм маленьким господарем Остапом, до його батька підійшов чоловік. Він почав вихваляти Басіка та задавати дивні питання: «Який у вас швидкий та розумний пес. Давно він у вас? Знаєте, у мене є дочка Вероніка, і ваш пес їй дуже сподобався. Готовий заплатити вам, якщо ви….». Подальшу розмову Басік чув лише уривками, адже Остап побіг до свого однокласника та його собачки по кличці Фоксі. Поводок, прикріплений до нашийника Басіка, потягнув його за маленьким другом. Ось що зміг розчути Басік за гавканням собак та розмовами інших господарів:
«І платити не потрібно, а можна Погризені капці… До притулку… Завтра зранку…», – говорив Назар. А ще було якесь невідоме слово, яке Басік ніяк не міг пригадати: «безкоштовний» чи «безгрошовий».
Вдома пес дуже боявся почути, що його можуть віддати в чужу родину, а може й гірше – до притулку. Тому Басік, навіть не подивившись на третю, і останню, пару капців Назара, пішов до свого лежачка. Маленький Остап побачив сум в очах у хвостатого друга, присів біля нього, обійняв та погладив шерстку.
Басік весь вечір згадував вранішню прогулянку: і підозрілого незнайомого чоловіка, і розмову зі своєю знайомою Фоксі. «Цікаво, Фоксі стверджувала, що знайти нову родину їй до чарівна мисочка в блакитний горошок. А в мене такої немає, і не було. Дивно… А ще вона стверджує, що не гризе капці своїх господарів. Невже вона не так сильно їх любить? Ось я щодня намагаюсь показати своєму господарю, як багато він для мене значить».
Пізно ввечері Остапа покликали батько з матір’ю. Спочатку Басік не хотів йти з хлопцем, щоб не почути гіркої правди. Та трохи подумавши, чотирилапий вирішив, що краще дізнатись все зараз, ніж чекати у невідомості до ранку. Ось що почув хвостатий у кімнаті батьків Остапа. … Складіть продовження розповіді, використовуючи вирази: «і платити не потрібно, а можна погризені капці», «до притулку», «завтра зранку».
Ліс - це легені нашої планети адже за до лісів, повітря стає чистим, без шкідливих речовин. Ліс потрібно, берегти, не смітити в ньому, не вирубувати дерев. А якщо б лісів не було? Тоді наша планета, була подібна до пилу, бо в ній дихати було б нереально. Кожного разу, різноманітні шкідливі, небезпечні для нашого здоров'я речовини, які шкодять і нашому організму, і природі.
Існують правила, поведінки в лісі. Не смітіть, не розпалюйте багаття. Через вогонь дуже багато знищено лісів, і через неуважність людей.
Не засмучуйте лісів, бережіть іх.
Учні засвоїли великий обсяг знань.
Мені потрібно виконати великий об'єм роботи.
Робітник біля верстата заплющив очі, зосереджений.
Працівники заповідника мали що показати нашій екскурсії.
Потім друзі множать 21 на 12 і складають обидва результати.
Потужність цеху становить 100 виробів А, або 300 виробів В, за добу.
Мій тато працює у великій компанії.
Всесвітньо велика компанія, проводить рекламні кампанії.
Директор заводу, обіцяв усім службовцям гарантований заробіток.
Нарешті я отримав гарантійного листа.