До ть написати твір, використовуючи сполуки...

Люба бабусю!

Пише вам онук Iванко. Я одержав вашого листа,

де ви пишете про свої життеві клопоти. Мені дуже

шкода, що можу лише зрідка з вами бачитись, що

так мало, і тільки на канікулах, допомагаю вам по

господарству. Сподіваюся, швидко настане літо, і

я приїду до вас. Гадаю, ви теж мене дуже чекаєте.

Хочу трохи розповісти про свої справи. Я

навчаюся на «відмінно». А ще відвідую спортивну

секцію, вчуся грати на гітарі. Бабусю, коли я до

вас приїду, то співатимемо наші улюблені пісні

під гітару.

На Новий рік та Pіздво ми, на жаль, до вас не

приїдемо, тому що поїдемо відпочивати

Карпати. Тож я попередньо вітаю вас із цими

чудовими святами.

Бувайте здорові, люба моя бабусенько! Ми з

татом і мамою міцно Вас обнімаємо.

Ваш онучок Iванко

- Привіт, Петро,
- Привіт, Дмитрику,
- Коли ти виростеш, ти ким хочеш стати?
- Я ведучим на телебаченні, а ти?
- А я хочу стати космонавтом,
- А чому?
- Як чому? Відправляють тебе у космос, літаєш, їж їжу у тюбиках, про тебе пишуть в газетах, за на телебачення,
- А я гадаю, що краще самому працювати на телебаченні, камери, світло, всі на тебе дивляться, біжать до телевізорів тільки щоб твою програму подивитися, не робота - рай,
- Та ні, от коли потім через 100 років тебе по історії, по географії вивчають, коли тебе потім пам`ятають, розповідають дітям про тебе-оце рай, а коли тебе подивилися і все... Тьху,
- Як хочеш, а мені ця професія подобається,
- А мені, моя подобається,
- Ну і гаразд, хай кожен з нас стане тим ким захоче,
- А коли ми станемо, тими ким захочемо, все одно будемо дружити, так?
- Так.
- Ну все пішли на історію.