До ть будь-ласка зробити.

2. Мати, розчарована поведінкою сина, довго не могла заснути. 

 Дієприкметниковим зворотом називають дієприкметник разом із залежними від нього словами.


Іменники, що мають форму однини і множини: тінь, олівець, піч, дощ,  палка, лекція, поїзд, м'яч, школа, інститут, магазин, буряк, бур'ян, край, вість, дівча, сирота, плече, друкарня, сім'я, слухач, каша, темп, сир, коло, писар.

Іменники, що мають тільки форму множини: ворота, окуляри, шахи.

Іменники, що мають тільки форму однини: вода, гордість, телеграф, любов, розвиток, сметана, папір, гіпюр, полум'я.

Іменники з конкретним значенням: тінь, олівець, вода, ворота, піч, дощ, палка, лекція, телеграф, поїзд, м'яч, школа, інститут, окуляри, шахи, канікули, сметана, магазин, буряк, бур'ян, край, вість, дівча, сирота, плече, друкарня, сім'я, слухач, каша, сир, папір, коло, писар, гіпюр, полум'я.

Іменники з абстрактним значенням: гордість, любов, розвиток, темп.

Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? 

Г) [ ], [, ( ), ], ( ).​

Объяснение:

Спочатку потрібно підкреслити всі члени речення. потім визначити головну частину і залежні( залежні можна визначити за до питань, котрі умовно можна поставити від головної частини).  на письмі головна позначається [...], а залежні (...),(...). над залежними слід писати запитання котрі були поставлені від головної частини речення, а в круглих дужках початок залежної частини. наприклад, В лісі було темно, коли настала ніч. головна частина в лісі було темно, залежна коли настала ніч. від головної до залежної можна поставити питання коли? або за якої умови? [...], (коли...)