ДО ІТЬ БУДЬ ЛАСКА Вправа 1. Провідміняй прикметники:
наполегливий (учень); байдужа (людина);
гарний (вірш); рухлива (дитина); цікава
(розповідь).
Пам'ятай про те, що прикметник залежить від
іменника і завжди стоїть у тому ж самому відмінку,
що й іменник. Тому, щоб визначити відмінок
прикметника, необхідно:
1) з'ясувати, від якого іменника він залежить;
2) визначити відмінок іменника.
І. В одному і тому ж місці, один і той же, в подібному випадку, так само, тощо, ні в якому разі, в інший раз.
ІІ. Прийти з нею, зробити всупереч йому, стає між тобою і нею, йти наперекір їм, приготувати для всіх їх, відбудуться завдяки йому, працювати з ними, розриватися між вами і нами, йти за всіма ними, прийти з боку його, знаходиться всередині його , жити без неї, працювати поза ними, бути вище за неї, все за винятком їх, розпорядитися щодо, жити краще їх, стояти над усіма ними.
1. Він просидів цілий вечір, обмірковуючи свою автобіографію. 2. У мого брата канікули вже розпочалися. 3. Викладач запропонувала студенту прочитати свою доповідь. 4. Я впевнений, що доля випускників у їх руках. 5. Матвієвська У.С. входить до складу комісій з питань екології. Про її роботу неодноразово писали в районній газеті. 6. Коли мама побачила, як я прибрала в кімнаті, вона схопилася за свою голову. 7. У кожної людини є своя заповітна мрія. 8. Сьогодні моя дружина попросила мене приготувати сніданок. 9. Під час експерименту показник не зафіксувався, отже він не може бути врахований. 10. Як мені б хотілося мати фотографію Тетяни, я її так поважаю, що постійно б носив її.
У кожної людини одна Батьківщина. Це те місце на її великій території, де вона народилася, виросла, яке не раз проміряла своїми ногами.
Моя Батьківщина —Україна.
Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле — і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. Увійди в нього — і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм дороговказом. Милує душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася.
А архітектура міст українських! Київ, Харків, Львів. Вона свідчить про високий рівень культури наших пращурів.
Хто не милувався Софією Київською і Золотими воротами княжого міста, Видубицьким монастирем и Києво-Печерською лаврою з Успенським собором, старовинним Подолом сивочолим Борисфен-Дніпром? Все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться наша земля.
Ось уже п’ятнадцять століть височіє н дніпровських схилах Золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав Європи Київської русі.
Оглядаючи з високості київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли чиї ми діти? Хочеться знати, хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки, якого походження слово «Україна».
Оглядаючи з високості рідну землю, захоплюєшся її красою і величчю. Яка широчінь! Який простір! На заході постають зелені Карпатські гори, на півдні золотиться море золотої пшениці, на сході встають терикони донецьких шахт, на півночі багряніють червоною калиною ліси.
І все це моя Батьківщина — Україна.
Объяснение: