Знаєш, ми живемо в такому світі де все живе,різне і унікальне.Ти замислювався скільки різних тварин і рослин тебе оточує. Скільки всього цвіте, пахне, біга живе навколо тебе. Правда ж красиво весною чи цікаво гати за маленьким котиком, який вперше баче сніг. Прекрасне відчуття на душі коли ти ідеш алеєю в якій цвіте безліч різних квітів чи любиш ходити з батьками на пікнік, так от, щоб не зникнув цей дзвін природи в різних проявах ціни все живе, що оточує тебе. Не сміти, не рви квіти, не ображай тварин, тому що людина завжди була і буде пов'язана з природою. (Якщо щось тобі не підходить змінеш)
Заклопотані своїми буденними справами ми біжимо вперед. Хутчіш – треба встигнути. Купити, здати, обміняти, знайти, попросити… Ображаємося, коли відмовляють, взиваємо до людського милосердя, просимо зглянутися та до Нам здається, що вирішити нашу проблему просто, треба тільки приділити хвилинку уваги нам.
Та згадайте, коли ви останній раз поступалися місцем у громадському транспорті? Або подавали копійчину жебраку чи вуличному музиканту? Ми відвертаємося до вікна, закриваємо очі, вдягаємо навушники. Відокремившись, вважаємо, що нібито й щезла проблема, нема її
Знаєш, ми живемо в такому світі де все живе,різне і унікальне.Ти замислювався скільки різних тварин і рослин тебе оточує. Скільки всього цвіте, пахне, біга живе навколо тебе. Правда ж красиво весною чи цікаво гати за маленьким котиком, який вперше баче сніг. Прекрасне відчуття на душі коли ти ідеш алеєю в якій цвіте безліч різних квітів чи любиш ходити з батьками на пікнік, так от, щоб не зникнув цей дзвін природи в різних проявах ціни все живе, що оточує тебе. Не сміти, не рви квіти, не ображай тварин, тому що людина завжди була і буде пов'язана з природою. (Якщо щось тобі не підходить змінеш)
Заклопотані своїми буденними справами ми біжимо вперед. Хутчіш – треба встигнути. Купити, здати, обміняти, знайти, попросити… Ображаємося, коли відмовляють, взиваємо до людського милосердя, просимо зглянутися та до Нам здається, що вирішити нашу проблему просто, треба тільки приділити хвилинку уваги нам.
Та згадайте, коли ви останній раз поступалися місцем у громадському транспорті? Або подавали копійчину жебраку чи вуличному музиканту? Ми відвертаємося до вікна, закриваємо очі, вдягаємо навушники. Відокремившись, вважаємо, що нібито й щезла проблема, нема її