До ть будь ласка ♥️ ​

     Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо.
     Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
    Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
     Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".  

Моя подруга попросила мене  піти з нею на концерт  у  7 ранку та я  и погодилась . Я встала у 7 ранку  вмилася  , вділася , причесалась й пішла . Ми зустрілись коло школи  та поїхали на концерт. На концерті сцена була дуже гарною та блискучою , на цю сцена прийшла дівчинка дуже мала років 5 . Вона дуже гарно співала .  У  кінці вона  мовила : у кожному серці   є своя співуча пір" їнка .  Коли я була дома та робила домашне завдання я заміркувалася над цими словами . Я кожен день ходила на уроки вокалу  та можу гарно співати . Тепер і в мене є своя співуча пір"їнка.