До іть! 1. До складної синтаксичної конструкції з безсполучниковим і сурядним зв’язком належить складне
речення:
а) Соломію крізь серпанок диму опік лютий погляд чорних очей, і їй здавалося, що вона
стріляє безперестанку, хоч могла вистрілити лише раз.
б) Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки.
в) Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й недочекається, коли злучиться з нею...
г) Соломія не знала, чого вона ходить туди, але щось несвідомо тягло її в той бік.
2. Усі типи зв’язку (безсполучниковий, сурядний і підрядний) характерні складній синтаксичній
конструкції:
а) Коли світло згасили й обляглись, думки Остапа забились по хаті, ліниві, спутані, темні, як
клубок хмар, і лиш інколи щось ясне їх розривало.
б) Тричі Соломія помітила крізь комиші сірий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї
хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання.
в) Вужі й гадюки набралися сьогодні особливої рухливості, бо вже повзли й повзли в тому напрямку, як
ішла Соломія, і їй треба було особливо уважати, щоб не наступити на слизьке й холодне гадюче тіло.
г) Піт краплями стікав по виду, груди важко дихали, і очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети.
3. До складної синтаксичної конструкції Він говорив про речі повні жаху для мене так просто й спокійно
як жайворонок кидав на поле пісню а я стояв та слухав і щось тремтіло в мені (розділові знаки
пропущено) входить:
а) Три частини.
б) Чотири частини.
в) П’ять частин.
г) Шість частин.
4. До складних речень з різними видами зв’язку належать синтаксичні конструкції:
а) Остап не міг спати од того галасу: він лежав із розплющеними очима, в гарячці, і уявляв, що
попав у пекло.
б) Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа, розпалює йому кров.
в) На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витягає цікаву
мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слухає.
г) Яким щохвилі виходив на двір, вдивлявся в темряву, прислухався, як виє хуртовина, недаремне
сподіваючись побачити Василька, почути його голос...
5. Правильно вжито розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях:
а) Спільний сніданок і можливість перекинутися щирим словом із близькою людиною до решти помирили
Остапа з несподіваним випадком; його значно заспокоїли Соломіїні доводи і
обидва товариші твердо поснули сном молодості.
б) Часто серед ночі, перериваючи спокійний сон хатинки, розлягався раптовий грюкіт у віконце, і хату
сповняла ціла банда якогось непевного люду, що кричав, блискав жадними очима і сварився.
в) Виходило так, що всі були вдома, а, коли хто й забіг на ґуральню, то тільки на те, щоб подивитись.
г) Гафійка гриміла ложками, а Маланка, заклавши руки, побожно слухала оповідання про те, скільки
привезено цегли, яке й чому забраковано дерево, що прикажчик нічого не розуміє і коли б не Андрій, не
було б діла.
6. Речення: “Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня,
розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо туди, де небо мінеться, де небо грає всякими
барвами...”
а) Сурядний і підрядний зв’язок.
б) Безсполучниковий і підрядний зв’язок.
в) Безсполучниковий і сурядний зв’язок.
г) Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.
Мої батьки — прихильники здорового життя. І коли ми виїжджаємо за місто, багато уваги приділяють фізичній активності. Батько з мамою бігають кроси вздовж річки, купаються до пізньої осені. Звісно, й мене намагаються привчити до цього. Я відмовлявся(-лася) купатися восени. Але коли почув(ла), що Даринка Лисенко, моя сусідка по квартирі, кутається з батьками в ополонці, я теж зацікавився(-лась). І ось у жовтні ми виїхали з батьками на беріг річки.
Погода була чудова: сонечко пригрівало, наче у серпні, тільки жовте листя нагадувало, яка зараз пора року.
Батьки мої дуже здивувалися, коли я почав(ла) розминатися без нагадування. Потім пробіг(ла) разом з ними деяку відстань. Найбільше здивувало їх моє бажання викупатися. Мама не на жарт сполохалась і сказала, що категорично забороняє мені навіть наближатися до води, запевняючи, що для купання у таку пору треба готуватися ще влітку. Але батько несподівано підтримав мене.
Що сказати? Вода мене обпалила. Був я в річці лічені хвилини, але наступного дня не міг(не могла) піднятися з ліжка, щоб піти до школи. Мене трусило, мабуть, від температури, з носу лило, з очей капали сльози. Звісно, почав(ла) кашляти.
Поки я одужував(ла), у мене був час, щоб все обміркувати. Одного мого бажання зрівнятися з Даринкою Лисенко замало. По-перше, мама має рацію: загартовування треба починати влітку.
По-друге, треба готувати своє тіло не тільки для холоду, але і для серйозних фізичних навантажень. Попри все моє бажання я не міг(не могла) пригадати, коли я востаннє робив ранкову зарядку. Я не любив(не любила) бігати на уроках з фізкультури.
По-третє, щоб досягти мети, треба чітко дотримуватися режиму, розпорядку дня. Не сидіти до пізнього вечора біля комп'ютера або телевізора, а вийти перед сном подихати свіжим повітрям, лягати спати в один той самий час. Тоді не треба буде мене будити вранці з такою наполегливістю, як мама. Даринка займається в секції боротьби — це у дівчат вважається дуже модним захопленням. А я дивлюсь спортивні змагання лише по телебаченню, сидячи у своєму улюбленому кріслі і поїдаючи цукерки.
Треба сказати, що я здолав(ла) свою застуду швидко. Я став(ла) іншою людиною. Я почав(ла) змінюватися. Я з повним правом можу назвати себе прибічником здорового життя.
По-перше, почуття гумору має бути адекватним. Дуже важливо розуміти, в якій компанії жартувати можна, а в якій не можна. Зазвичай адекватним є пожартувати в компанії своїх однолітків, коли ви перебуваєте в невимушеній обстановці. У людей однакового віку зазвичай схоже почуття гумору, тому, швидше за все, ваші однолітки добре зрозуміють і ваш жарт. По-друге, важливо оцінювати ситуацію, в якій ви жартуєте. Навряд чи жарти доречні на уроці чи на похоронах, а ось у вільний від навчання час у веселій компанії людей, налаштованих на відпочинок, жартувати дуже навіть можна і потрібно. Якщо ж ви пожартуєте в неправильній компанії або в неправильний момент, ви можете спровокувати образу з боку оточуючих людей, зробити їм неприємно або навіть викликати на свою адресу агресію.
Пожартувати дійсно смішно зможе лише та людина, яка має певні знання і розуміння життя. Справа в тому, що жарт – це ніби аналіз дійсності і демонстрація того, що життя навколо нас насправді смішне. Не можна жартувати, ґрунтуючись виключно на власній фантазії, кожен жарт повинний мати частку правди, зв’язок з навколишнім світом. І чим тонше цей зв’язок буде, тим жарт буде дотепнішим. Також не варто забувати, що кожен жарт повинен мати частку правди і частку жарту, необхідно правильно витримувати цей баланс.