народна дума "Сестра і брат" Через високії ліси Ясним соколом перелини, Через бистрії ріки Білим лебедоньком перепливи, Через великії города Сивим голубоньком перелини, Мов моє серце тугу розважає.
"Маруся Богуславка" У святую неділеньку рано-пораненьку То не сива зозуля кувала Не дрібна птиця щебетала
Та все синів годувала, Та у найми не пускала, Чужим людям на поталу не давала І на стираніє ручок не подавала...
...«Ой та іди ж ти, Вдове старая, Куди-небудь проживати Будуть пить-гуляти, То тут тобі спокою не буде; Бо будуть у синіх каптанах. У китаєвих штанях, А ти будеш у сірім ряжин...
...Гей, то іде чужая-чужинина, Молодая челядина...
Я тільки тепер побачив село (сіл - чергування голосних). Його обняли й здушили зелені руки (руці, ручка - чергування приголосних), що простяглися під самі хати. Воно заплуталось у ниві, як упавутинні мушка (муха, мусі - чергування приголосних). Навіть сліди людини затерті (витирати - чергування голосних) й закриті: поле сховало стежки й дороги (багато доріг - чергування голосних). Воно лиш котить (кочу - чергування приголосних) та й котить зелені хвилі й хлюпає ними аж у краї неба. Над усім панує тільки ритмічний, стриманий шум, спокійний, певний у собі, як живчик вічності (вічність - чергування голосних). (За М. Коцюбинським)
Через високії ліси
Ясним соколом перелини,
Через бистрії ріки
Білим лебедоньком перепливи,
Через великії города
Сивим голубоньком перелини,
Мов моє серце тугу розважає.
"Маруся Богуславка"
У святую неділеньку рано-пораненьку
То не сива зозуля кувала
Не дрібна птиця щебетала
Та все синів годувала,
Та у найми не пускала,
Чужим людям на поталу не давала
І на стираніє ручок не подавала...
...«Ой та іди ж ти,
Вдове старая,
Куди-небудь проживати
Будуть пить-гуляти,
То тут тобі спокою не буде;
Бо будуть у синіх каптанах.
У китаєвих штанях,
А ти будеш у сірім ряжин...
...Гей, то іде чужая-чужинина,
Молодая челядина...
Я тільки тепер побачив село (сіл - чергування голосних). Його обняли й здушили зелені руки (руці, ручка - чергування приголосних), що простяглися під самі хати. Воно заплуталось у ниві, як упавутинні мушка (муха, мусі - чергування приголосних). Навіть сліди людини затерті (витирати - чергування голосних) й закриті: поле сховало стежки й дороги (багато доріг - чергування голосних). Воно лиш котить (кочу - чергування приголосних) та й котить зелені хвилі й хлюпає ними аж у краї неба. Над усім панує тільки ритмічний, стриманий шум, спокійний, певний у собі, як живчик вічності (вічність - чергування голосних). (За М. Коцюбинським)
Объяснение: