1 Рушник — це символ України, вічна пам’ять народу . Український рушник заворожує своєю красою та багатовіковою історією. Рушник супроводжував людину протягом усього життя і в радості і в горі. “Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку, ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала” – так писав про рушник видатний український поет Андрій Малишко. “Пiсня про рушник” Андрія Малишко – це гімн материнської любові. Рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові як пам’ять про дім, побажання щасливого майбутнього в новому житті. Рушник в поезії, як символ життєвоï дороги, на якому “росяниста дорiжка, i зеленi луги, й солов’ïнi гаï”.
Весна відходить!Запізніла вишня
Розгублено ій дивиться услід. Відповідь:
Контрольна робота з теми «Займенник»
1. Займенниками є всі слова рядка
В хтозна-де, чимось, цей,ти
2.Разом треба писати всі займенники рядка
Г ні/ким, аби/що, де/котрий
3.Через дефіс треба писати всі займенники рядка
Г будь/який, казна/чиє, казна/що, який/небудь
4. Усі займенники є особовими в рядку
В тебе, нас, мене, нами
5. До одного розряду належать усі займенники в рядку
В хтось, якийсь, деякому, дехто
6. З’ясуйте, яким членом речення є займенник у поезії.
Весна відходить!Запізніла вишня
Розгублено ій дивиться услід.
В додаток
7. Усі займенникові форми написано правильно в рядку
Б з будь-чим, будь із чим, ніякий, казна-чий
8. У якому рядку допущено помилки в написанні займенників
Б хто зна що, аби-який, нівщо, казна чий
9 Усі займенники означальні в рядку
А весь, самий, кожен, жодний
10 Усі займенники неозначені в рядку
Б дещо, хтось, хто-небудь, будь-що
11 Усі займенники пишуться разом у рядку
А ні/хто, ані/який, аби/що, чий/сь
12 Усі займенники пишуться окремо в рядку
А де/в/кого, хтозна/в/який, ні/до/кого, будь/від/чого
Пояснення:
1 Рушник — це символ України, вічна пам’ять народу . Український рушник заворожує своєю красою та багатовіковою історією. Рушник супроводжував людину протягом усього життя і в радості і в горі. “Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку, ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала” – так писав про рушник видатний український поет Андрій Малишко. “Пiсня про рушник” Андрія Малишко – це гімн материнської любові. Рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові як пам’ять про дім, побажання щасливого майбутнього в новому житті. Рушник в поезії, як символ життєвоï дороги, на якому “росяниста дорiжка, i зеленi луги, й солов’ïнi гаï”.
Объяснение: