Який важкий шлях проходить хліб, щоб потрапити до нашого столу. Спочатку трудівники обробляють землю, сіють зерно, доглядають його. Пшениця сходить. Роботящі руки збирають колоски та відправляють їх на млин. Там рослина перетворюється на борошно.
Борошно потрапляє до пекарні. Там жінки-кулінари з особливою любов'ю та турботою печуть смачний та запашний хліб. Вантажники відправляють його до крамниці, де у продавчині ми його купуємо. Скільки людей та скільки праці покладено для виготовлення цього продукту! Тож хвала рукам, що пахнуть хлібом!
народна дума "Сестра і брат" Через високії ліси Ясним соколом перелини, Через бистрії ріки Білим лебедоньком перепливи, Через великії города Сивим голубоньком перелини, Мов моє серце тугу розважає.
"Маруся Богуславка" У святую неділеньку рано-пораненьку То не сива зозуля кувала Не дрібна птиця щебетала
Та все синів годувала, Та у найми не пускала, Чужим людям на поталу не давала І на стираніє ручок не подавала...
...«Ой та іди ж ти, Вдове старая, Куди-небудь проживати Будуть пить-гуляти, То тут тобі спокою не буде; Бо будуть у синіх каптанах. У китаєвих штанях, А ти будеш у сірім ряжин...
...Гей, то іде чужая-чужинина, Молодая челядина...
Який важкий шлях проходить хліб, щоб потрапити до нашого столу. Спочатку трудівники обробляють землю, сіють зерно, доглядають його. Пшениця сходить. Роботящі руки збирають колоски та відправляють їх на млин. Там рослина перетворюється на борошно.
Борошно потрапляє до пекарні. Там жінки-кулінари з особливою любов'ю та турботою печуть смачний та запашний хліб. Вантажники відправляють його до крамниці, де у продавчині ми його купуємо. Скільки людей та скільки праці покладено для виготовлення цього продукту! Тож хвала рукам, що пахнуть хлібом!
Через високії ліси
Ясним соколом перелини,
Через бистрії ріки
Білим лебедоньком перепливи,
Через великії города
Сивим голубоньком перелини,
Мов моє серце тугу розважає.
"Маруся Богуславка"
У святую неділеньку рано-пораненьку
То не сива зозуля кувала
Не дрібна птиця щебетала
Та все синів годувала,
Та у найми не пускала,
Чужим людям на поталу не давала
І на стираніє ручок не подавала...
...«Ой та іди ж ти,
Вдове старая,
Куди-небудь проживати
Будуть пить-гуляти,
То тут тобі спокою не буде;
Бо будуть у синіх каптанах.
У китаєвих штанях,
А ти будеш у сірім ряжин...
...Гей, то іде чужая-чужинина,
Молодая челядина...