Дивно, але того ранку гуркітливий Трамвай (не) бамкав колесами по рейках, (не) верещав на поворотах. Пасажири (не) сердились один на одного, а тихенько й ввічливо вибачалися. Собаки (не) тікали в підворіття, кицьки (не) дряпалися з переляку на дерева. Вікна в місті були відчинені навстіж! Усі Підкреслити іменик прикметник і дієслова
б) Річка виблискує під сонцем,під хмарами.
в) В серці,в душі,в спогадах - в усьому відчувалось буяння весни
2.а) У зіницях печалі відбивається все:люди,дерева,обличчя.
б)Люди,дерева,обличчя - все це відбивається в зіницях печалі.
3.І від снігу,від сонця,від горобиного галасу на душі - від усього ставало затишно й приємно
Протоптані від хат стежки бігли всюди:до школи,до криниці,до ставка.
Між галузками кущів,у кронах дерев,посеред дороги - всюди метушились горобці.
Останнім часом я помітила, що мої однокласники мало звертають увагу на добрі чи погані вчинки наших однолітків. Та стався один випадок, який змусив і мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося.
Я відвідую заняття школи карате. Стало відомо, що Ігор П. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. Ми знали, що за Ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. Але щоб ось так... Тренер довго розмовляв із батьками Ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення.
На одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. Ми вишикувалися в дві шеренги. Ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. Ігор плакав. Йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. Далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. Я думаю, що це буде йому уроком на все життя. Ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі.