Диктант Острів Хортиця «Русини досягають острова, названого Георгієм, і на цьому місці роблять жертвоприношення», —зазначав у Х столітті візантійський імператор Костянтин Багрянородний. Це була перша письмова згадка про найбільший річковий острів
Європи. Тоді Дніпром проходив шлях «з варягів у греки»,пропливаючи яким іноземці могли бачити легендарну Хортицю.
На цій землі київські князі схрещували мечі в боях з половцями та татарами. А ще кажуть, що саме на Хортиці зародилося
Козацтво. Адже, як свідчать документи, козацьке поселення було засновано тут у 1556 році. Цьому сприяв Дмитро Вишневецький. На острові Мала Хортиця, який пізніше назвуть островом Байди, він побудував справжню фортецю.
Нині Хортиця — місце козацької слави, де детально відтворено побут запорожців, передано атмосферу їхнього життя.
Унікальний острів-музей— це узагальнений образ козацької столиці, у якому представлено основні будівлі Січі, а саме:церква,курені, будинок кошового отамана, канцелярія, військові скарбнички та школа.
Острів Хортиця зберігає не тільки історичні пам'ятки, а й славиться унікальною природою. Тут ростуть декілька багатовікових дубів, а також водяться ондатри, лисиці, зайці, куниці й
навіть лосі.
-Доброго дня! Чи це департамент архітектури та дизайну?
-Так звичайно. З якою метою ви до нас потрапили?
-Мені б хотілось запропонувати свої ідеї щодо поліпшення роботи вашого відділу.
-Це чудово, проте чи не могли б ви детальніше розповісти про ваші інновації?
-Мені здається, треба зменшити кількість лампочок на підлозі трамвайних станцій.
-Чому?
-Це до зекономити гроші на подальше будівництво і розвиток транспорту.
-Але чи не буде на станції занадто темно?
-Ні, такі лампочки не дуже яскраві. Звичайно, вони коштують не дуже дорого, проте ці гроші можна вкласти у встановлення в трамваях розеток для зарядки пристроїв.
-Ідея чудова, проте вам потрібно буде прийти завтра та оформити усі необхідні документи на подачу цієї заяви. На жаль, сьогодні бухгалтерія закрита.
-Добре. Дякую! До побачення! Гарного вам дня!
-Навзаєм!
Объяснение
Особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. Та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому докладають багато зусиль. Іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. Якщо ти з малечку любиш поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. Та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. Через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. Для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. Я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.