Один за всіх і всі за одного Вважається, що найважливішими у житті є повага і дружба, підтримка і відчуття необхідності. І на наступному прикладі я спробує це довести. Одного разу я пішов подивитися на змагання каратистів, що проходили у районному спортивному комплексі. У змаганнях приймало участь близько 20 команд з усієї області. Мені все було цікаве, але більш за все мене порадувала взаємопідтримка між членами однієї команди. Хоча спорт це і жорсткий, але людські якості бійців, такі як доброта, готовність прийти на до щира радість за перемогу та підтримка у випадку поразки - дуже розвинені у спортсменів. Мою увагу пригорнула одна команда, спортсмени якої завжди були разом і голосно вболівали один за одного. І я не здивувався, що ця команда посіла перше місце за кількістю отриманих нагород. Адже в перемозі кожного з них - є заслуга спортсменів всієї команди.
Одного разу у мене трапилась несподівана знахідка: я побачив мале цуценя, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. Він самотньо сидів у порожньому парку, трохи змокший від нещодавного дощу. В нього були великі темнокоричневі очі, палкі і розуміючі. Я підійшов ближче і побачив червоний ошийник у ньго на шиї з блискучою підвіскою. На ній було написано Плямко. І дійсно, шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. Я взяв Плямка на руки і відніс додому. Він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. Прийшовши додому я вимив його і витер - він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. Тепер Плямко мій кращий друг.
