Однією з найбільш актуальних і обговорюваних тем сучасності в Україні є двомовність. Варто відзначити, що дана тема постійно, з різною періодичністю стає важливою для наших сучасників і отримує певне поширення в суспільстві. Така актуальність даної проблеми сама по собі змушує багатьох людей замислитися над нею, щоб сформувати своє ставлення до проблеми мови в Україні. Навряд чи можна сказати, що вирішити цю проблему і сформувати цю проблему просто, для цього необхідний попередній і досить ретельний аналіз.
Іноді мене запитують, чому я стою в парку зовсім одна і дивлюся вдалину або на дерева. Тоді я негайно відповідаю: "Я милуюся природою, її красою". Деякі люди після моєї відповіді мовчки розвертаються і йдуть, інші стають поруч і теж починають дивитися. Але ж природа дійсно заворожує. Але не всім дано це зрозуміти.
Я люблю все-яку пору року. Для кожного з них у природи є своє вбрання, своя краса. Наприклад, взимку дерева покриваються тонким шаром срібла, на дахах красуються бурульки, а мороз малює хитромудрі візерунки на вікнах. Природа ніби занурюється в сон. Але все навколо настільки красиво, що здається, ніби ти потрапив у казку. Навесні природа пробуджується. З'являються бутони, на деревах проростають листочки, і трава усіма силами намагається вирватися з обіймів землі. Навесні земля занурюється в світ яскравих кольорів. І, звичайно ж, осінь. Час, коли листя на деревах втрачають зелений колір, занурюючи світ в золоті, помаранчеві і червоні відтінки.
А що може бути кращим, ніж захід? Сонце плавно хилиться до обрію, перетворюючись в розпечений червоний диск. Небо забарвлюється в різні відтінки: починаючи від оранжевого і закінчуючи темно - блакитним. Під час заходу світ набуває яку - то романтичну красу. Хочеться вічно дивитися на що йде сонце, не відриваючись на швидкоплинні справи.
Також і з світанком. Так приємно ігати за тим, як встає сонце, освітлюючи ніч ніжним світінням. Небо ніби прокидається, занурюючись в блакитні і рожеві відтінки.
А як красива ніч! Яскраво - жовтий місяць висвітлює темне небо, на якому майже не видно зірок. Темрява ночі заворожує, змушує підкоритися. А якщо все - таки видно зірки, то небо вмить освітлюється іншими відтінками. Тисячі дрібних точок постають перед поглядом людини. Можна знайти десятки сузір'їв, починаючи від великої ведмедиці і закінчуючи стрільцем.
Природа незалежно від пори року вражає своєю красою тих, хто здатний її побачити. Варто тільки відволіктися від побутових справ і проблем і озирнутися навколо. Те, що ви побачите, проникне вам в саму душу. Краса, ніжність, романтика і казка - ось, що таїть в собі навколишній світ.
Однією з найбільш актуальних і обговорюваних тем сучасності в Україні є двомовність. Варто відзначити, що дана тема постійно, з різною періодичністю стає важливою для наших сучасників і отримує певне поширення в суспільстві. Така актуальність даної проблеми сама по собі змушує багатьох людей замислитися над нею, щоб сформувати своє ставлення до проблеми мови в Україні. Навряд чи можна сказати, що вирішити цю проблему і сформувати цю проблему просто, для цього необхідний попередній і досить ретельний аналіз.
Іноді мене запитують, чому я стою в парку зовсім одна і дивлюся вдалину або на дерева. Тоді я негайно відповідаю: "Я милуюся природою, її красою". Деякі люди після моєї відповіді мовчки розвертаються і йдуть, інші стають поруч і теж починають дивитися. Але ж природа дійсно заворожує. Але не всім дано це зрозуміти.
Я люблю все-яку пору року. Для кожного з них у природи є своє вбрання, своя краса. Наприклад, взимку дерева покриваються тонким шаром срібла, на дахах красуються бурульки, а мороз малює хитромудрі візерунки на вікнах. Природа ніби занурюється в сон. Але все навколо настільки красиво, що здається, ніби ти потрапив у казку. Навесні природа пробуджується. З'являються бутони, на деревах проростають листочки, і трава усіма силами намагається вирватися з обіймів землі. Навесні земля занурюється в світ яскравих кольорів. І, звичайно ж, осінь. Час, коли листя на деревах втрачають зелений колір, занурюючи світ в золоті, помаранчеві і червоні відтінки.
А що може бути кращим, ніж захід? Сонце плавно хилиться до обрію, перетворюючись в розпечений червоний диск. Небо забарвлюється в різні відтінки: починаючи від оранжевого і закінчуючи темно - блакитним. Під час заходу світ набуває яку - то романтичну красу. Хочеться вічно дивитися на що йде сонце, не відриваючись на швидкоплинні справи.
Також і з світанком. Так приємно ігати за тим, як встає сонце, освітлюючи ніч ніжним світінням. Небо ніби прокидається, занурюючись в блакитні і рожеві відтінки.
А як красива ніч! Яскраво - жовтий місяць висвітлює темне небо, на якому майже не видно зірок. Темрява ночі заворожує, змушує підкоритися. А якщо все - таки видно зірки, то небо вмить освітлюється іншими відтінками. Тисячі дрібних точок постають перед поглядом людини. Можна знайти десятки сузір'їв, починаючи від великої ведмедиці і закінчуючи стрільцем.
Природа незалежно від пори року вражає своєю красою тих, хто здатний її побачити. Варто тільки відволіктися від побутових справ і проблем і озирнутися навколо. Те, що ви побачите, проникне вам в саму душу. Краса, ніжність, романтика і казка - ось, що таїть в собі навколишній світ.