1. Що за казна-що: шість ніг, дві голови, один хвіст, чотири ока, два носи.(Вершник на коні) 2. Щось без леза та без зуба Розтина міцного дуба. (Блискавка) 3. Прийшов хтось та взяв щось; бігти за ним – не знаю за ким, бо пішов туди – не знаю куди.( Вітер) 4. Щось літало та й у воду впало; води не сколотило, а й само не полетіло.(Пір’їна) 5. Якби не було його, не сказав би нічого.(Язик) 6. Ніщо не летіло, Ніщо не злякало, А вся затремтіла, А вся задрижала. (Осика) 7. Лежить колода серед города, ніхто її не зачіпає. (Межа) 8. Ні се, ні те, а кожному треба; і кожний має, та ніхто не вгадає. (Ім'я) 9. Ніхто його не бачив, а чути - усяк чув. (Пташине молоко) 10. Ніхто ні в кого його не бачив, А в кожного є. (Ім'я)
Моя мати розмовляє тільки українською мовою, тому що вона – українка, народилася в українській сім’ї, і, окрім того, вона - щирий патріот своєї держави. Я теж патріот України, але я не завжди можу розмовляти українською, адже всі мої однокласники і друзі розмовляють виключно російською.
Але я намагаюся якмога більше спілкуватися рідною мовою вдома та в школі на уроках і читаю літературу виключно українською. Моя улюблена книга – це «Кобзар» Тараса Григоровича Шевченка.
Також я навчаюся в українській школі, де ми вивчаємо рідну мову і літературу. Завдяки освіті я можу спілкуватися літературною мовою, грамотно розмовляти та писати українською. Також я завжди намагаюся заохотити своїх однокласників більше вживати українську мову в житті, хоча і не завжди успішно.
У мові закарбований культурний та історичний спадок народу, його традиції та звичаї, все його життя. Саме тому для того, щоб ми, українці, продовжували існувати як самобутня нація, а Україна – як вільна, самостійна держава, всім нам, її синам, необхідно завжди спілкуватися українською, плекати, розвивати, оберігати нашу солов’їну мову та передавати її своїм дітям.
2. Щось без леза та без зуба
Розтина міцного дуба. (Блискавка)
3. Прийшов хтось та взяв щось; бігти за ним – не знаю за ким, бо пішов туди – не знаю куди.( Вітер)
4. Щось літало та й у воду впало; води не сколотило, а й само не полетіло.(Пір’їна)
5. Якби не було його, не сказав би нічого.(Язик)
6. Ніщо не летіло,
Ніщо не злякало,
А вся затремтіла,
А вся задрижала.
(Осика)
7. Лежить колода серед города, ніхто її не зачіпає.
(Межа)
8. Ні се, ні те, а кожному треба; і кожний має, та ніхто не вгадає. (Ім'я)
9. Ніхто його не бачив, а чути - усяк чув.
(Пташине молоко)
10. Ніхто ні в кого його не бачив, А в кожного є.
(Ім'я)
Моя мати розмовляє тільки українською мовою, тому що вона – українка, народилася в українській сім’ї, і, окрім того, вона - щирий патріот своєї держави. Я теж патріот України, але я не завжди можу розмовляти українською, адже всі мої однокласники і друзі розмовляють виключно російською.
Але я намагаюся якмога більше спілкуватися рідною мовою вдома та в школі на уроках і читаю літературу виключно українською. Моя улюблена книга – це «Кобзар» Тараса Григоровича Шевченка.
Також я навчаюся в українській школі, де ми вивчаємо рідну мову і літературу. Завдяки освіті я можу спілкуватися літературною мовою, грамотно розмовляти та писати українською. Також я завжди намагаюся заохотити своїх однокласників більше вживати українську мову в житті, хоча і не завжди успішно.
У мові закарбований культурний та історичний спадок народу, його традиції та звичаї, все його життя. Саме тому для того, щоб ми, українці, продовжували існувати як самобутня нація, а Україна – як вільна, самостійна держава, всім нам, її синам, необхідно завжди спілкуватися українською, плекати, розвивати, оберігати нашу солов’їну мову та передавати її своїм дітям.