Нетлінним ввійшло (присудок: прикметник, дієслово) „Слово о полку Ігоревім” (підмет: іменник, прийменник, іменник, прикметник) в (прийменник) золоту (означення, прикметник) скарбницю (обставина, іменник) людства (означення, іменник), бо (сполучник) таїть (присудок, дієслово) воно (підмет, займенник) нев'янучої (означення, дієприкметник) краси (додаток, іменник) поетичні (означення, прикметник) образи (додаток, іменник), бо (сполучник) вчить (присудок, дієслово) нас (додаток, займенник) любити (додаток, дієслово) Вітчизну (додаток, іменник) і (сполучник) її (означення, займенник) синів (додаток, іменник) (М.Рильський). Схема: [ ], бо ( ), бо ( ). Питання (стрілочки) треба ставити так: від головного речення до першого, а потім і до другого підрядного. Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне з кількома підрядними з однорідною підрядністю; 1 просте: головне, двоскладне, поширене, повне, неускл.; 2 просте: двоскл., поширене, повне, неускл.; 3 просте: двоскл., поширене, неповне (пропущений підмет, який встановлюється з попереднього простого речення - ВОНО), ускл. однорідними додатками. Нев"янучої - дієприкметник, п.ф.- нев"януча, активний, недоконаний вид, тепер. час, однина, жін. рід, Р. відм., означення. Орфограми: НЕ з дієприкметником (пишеться тут разом, бо дієприкметник уживається без залежного слова і не є присудком); уживання апострофа (апостроф тут ставиться після в перед я, що позначає два звуки). Поетичні - прикметник, п.ф. - поетичний, відносний, тверда група, множина, Зн. відм., додаток. Орфограма: ненаголошені Е, И в корені слова (перевірочне слово поет).
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
Схема: [ ], бо ( ), бо ( ). Питання (стрілочки) треба ставити так: від головного речення до першого, а потім і до другого підрядного.
Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне з кількома підрядними з однорідною підрядністю; 1 просте: головне, двоскладне, поширене, повне, неускл.; 2 просте: двоскл., поширене, повне, неускл.; 3 просте: двоскл., поширене, неповне (пропущений підмет, який встановлюється з попереднього простого речення - ВОНО), ускл. однорідними додатками.
Нев"янучої - дієприкметник, п.ф.- нев"януча, активний, недоконаний вид, тепер. час, однина, жін. рід, Р. відм., означення. Орфограми: НЕ з дієприкметником (пишеться тут разом, бо дієприкметник уживається без залежного слова і не є присудком); уживання апострофа (апостроф тут ставиться після в перед я, що позначає два звуки).
Поетичні - прикметник, п.ф. - поетичний, відносний, тверда група, множина, Зн. відм., додаток. Орфограма: ненаголошені Е, И в корені слова (перевірочне слово поет).
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":