Дам 50б. За ответы на 13 вопросов. 1.Присудок – головний член двоскладного речення, який означає… дію, стан або ознаку
2. За вираження присудки поділяються на…прості та складені
3. Визнач і запиши присудок у реченні: Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.
4. Визнач і запиши присудок у реченні: Од переляку на його лобі виступив холодний піт.
5. Визнач і запиши присудок у реченні: Звук літаків із неба був гучним і страхітливим.
6. Визнач і запиши присудок у реченні: Уже перестала кувати зозуля в кленах.
У 3-6 завданнях визначте види присудків.
7.Визначте тип присудка в реченні: Він мав намір відвідати місто. *
В) Складений іменний.
А) Простий дієслівний.
Б) Складений дієслівний.
8.Вкажіть речення з простим дієслівним присудком. *
А) Хай квітне земля!
Б )Ми будемо писати твір.
В) Скоро прийде літо.
9.Визначте присудок у реченні: Тривалий час бути під їхнім впливом небезпечно. *
А )Бути під впливом.
Б) Бути небезпечно.
В )Бути під впливом небезпечно
10.Визначте синтаксичну роль інфінітива в реченні: Його вчили жити чесно. *
А) Присудок.
В )Обставина.
Б) Додаток.
11.Однорідними присудками ускладнено речення *
Б )За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата.
А) Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах.
Г )Лози, кручі, висип, ліс — усе блищить і сяє на сонці.
В) Місто не знало спочинку ні вдень ні вночі, а гуркотіло, гомоніло, кипіло.
12.Позначити речення, яке має складений іменний присудок? *
Г )Великдень — день особливий (Л. Орел).
Б) Чебреці не хвилюються від вітру і не сохнуть від сонця (І. Сенченко).
А )У Михайлівці живуть люди стримані (І. Сенченко).
В )Без застосування одиниць виміру часу люди не змогли б існувати (З кн. «Я пізнаю світ»)
13.Позначити рядок, у якому зазначено речення зі складеним дієслівним присудком. *
Б )Цілий каскад водоспадів можна побачити на річках Пістинці, Яремчі (А. Денисенко).
Г )Наша історія — це історія віковічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем (М. Горинь).
А) Стежка вузенька (І. Сенченко).
В) Високе синє небо в лісі здавалося ще дальшим і недоступнішим (Є. Гуцало).
Мені пощастило завітати в гості до справжньої художниці. В її гостинній оселі я побачила багато цікавого. Мою увагу привернула і навіть здивувала чимала колекція неймовірно гарних і різноманітних писанок. Я наважилася поцікавитися, як роблять ці прекрасні писанки. І художниця почала захоплюючу розповідь.Мистецтво виготовлення писанок називається писанкарством. Писанки розписують воском, який наноситься на поверхню вироба за до залізного наконечника – писачка. Чим меншим є отвір, з якого витікає розтоплений віск, тим тоншою буде лінія.Сам процес прикрашення виробу виглядає так. Спочатку зачерпують писачком віск і закрапують ті ділянки на яєчку, які потім мають залишитися білими. Після цього виріб занурюють у жовту фарбу. Коли фарба обсохне, по жовтому тлі вкривають воском цятки, що мають залишитися жовтими. Далі, якщо треба наробити, наприклад, зелених цяток, умочують у зеленку звичайний сірничок та наносять зелені цятки, їх треба відразу закрапати воском, Потім яєчко занурюють у червону фарбу та повторюють подібну операцію. Нарешті, тло забарвлюють одною з найтемніших фарб, наприклад чорною.Розфарбовану писанку кладуть на цвяшки, вбиті в дошку, і ставлять цю конструкцію в негарячу духовку. Віск почне розм'якати. Його треба обережно стирати м'якою тканиною, Ось так непросто народжується справжня писанка-крапанка.Почувши від майстрині таку цікаву розповідь, я вирішила до Великодня теж розмалювати писанки й подарувати їх своїм рідним та друзям.
Є така народна оповідка: одного разу маленька дівчинка загубилася на ярмарку і стала розшукувати свою маму. Люди почали розпитувати дівча, яка ж у неї мама, яка в неї зовнішність, щоб до дівчинці. І з'ясувалося, що її мама — найкраща у світі: руки в неї найніжніші, очі — найдобріші, лице — найкрасивіше, голос — найкращий, наймиліший. І взагалі, її мама — найкраща у світі.
Яким же було здивування людей, коли мама врешті знайшлася: звичайна жінка з натрудженими руками, у якої просте обличчя з втомленими від безсоння очима, непоказна зачіска. Радості маляти не було меж, мама теж плакала від радості. Нічого дивного, для дитини мама — найкраща, найпрекрасніша, найвродливіша.
І моя мама — найкраща у світі. У неї добрий погляд карих очей, у яких інколи з'являються іскорки, коли вона чимось невдоволена чи гнівається. Але її гнів (я впевнений у тому) — несправжній, він не йде з глибини душі, а десь зовні знаходиться. Невеличкі вуста випромінюють лагідну посмішку, але я вже знаю: коли вуста стиснуті — мама прийняла якесь рішення, і ніхто не переконає її змінити його. Весь вираз трохи аскетичного обличчя випромінює невсипну турботу. Інколи вона мені нагадує пташку, яка ладна будь-якої миті спурхнути на порятунок своїх діток чи ще когось. А скільки відтінків має її голос! Від дзвінкого, як джерельце, до вуркотливого, як у голубки; таким голосом вона розповідала в дитинстві нам казки, а зараз, присівши на краєчок ліжка, вислухає про всі негаразди, заспокоїть, дасть пораду і запевнить, що все буде добре.
Я дуже співчуваю тим, у кого немає мами. А всім іншим хочу побажати, аби вони пам'ятали про те, що наші батьки житимуть довше, якщо ми будемо дорожити кожною їхньою хвилиною, дбатимемо про їхній спокій і добрий настрій.