- Ганно Петрівно, доброго дня. У мене є чудова ідея! - Доброго дня, Петрику. Слухаю тебе. - Давайте на Різдвяні свята поїдемо усім класом до Львова! Ось список тих, хто поїде! А тур можна замовити у агентстві, де Тетянин батько працює, він нам знижку зробить, зовсім дешево вийде! Ганно Петрівно, ви ж нам колись самі розповідали, як там гарно... - Петрику, Петрику, притримай коней. Така екскурсія, звісно, буде дуже цікавою та корисною. Але ж, безумовно, треба все добре обміркувати. - Авжеж, Ганно Петрівно. Ми вже все обговорили з класом і, до речі, ще вчора. - Які ж ви, діти, в мене розумні й самостійні... Добре. Зараз буде останній урок. Нехай ті, хто хоче поїхати, залишаться після уроку в класі, обговоримо деталі. - Дякую, Ганно Петрівно! - Немає за що, Петрику.
У недiлю ми з мамою вирiшили пiти до лiсу .Взяли с собою нашого собаку ,щоб було веселiше.
Коли ми проходили мiж деревами ,то побачили маленьку руду бiлочку.Вона нiби загравала з нами.Тодi цю маленьку розбирашку побачив наш собака i побiг за нею .А вона нiби iне злякалася,стрибала по дорозi попереду нас. Наш песик розсердився на цi загравання та щосили стрибнувдо неi за дерево .Та не пройшло й секунди ,як вилетiв звiдти весь мокрий i брудний .
Смiялися ми вiд душi i довго ще згадували, як ця маленька тваринка провчила великого собаку-боксера.
- Ганно Петрівно, доброго дня. У мене є чудова ідея!
- Доброго дня, Петрику. Слухаю тебе.
- Давайте на Різдвяні свята поїдемо усім класом до Львова! Ось список тих, хто поїде! А тур можна замовити у агентстві, де Тетянин батько працює, він нам знижку зробить, зовсім дешево вийде! Ганно Петрівно, ви ж нам колись самі розповідали, як там гарно...
- Петрику, Петрику, притримай коней. Така екскурсія, звісно, буде дуже цікавою та корисною. Але ж, безумовно, треба все добре обміркувати.
- Авжеж, Ганно Петрівно. Ми вже все обговорили з класом і, до речі, ще вчора.
- Які ж ви, діти, в мене розумні й самостійні... Добре. Зараз буде останній урок. Нехай ті, хто хоче поїхати, залишаться після уроку в класі, обговоримо деталі.
- Дякую, Ганно Петрівно!
- Немає за що, Петрику.
У недiлю ми з мамою вирiшили пiти до лiсу .Взяли с собою нашого собаку ,щоб було веселiше.
Коли ми проходили мiж деревами ,то побачили маленьку руду бiлочку.Вона нiби загравала з нами.Тодi цю маленьку розбирашку побачив наш собака i побiг за нею .А вона нiби iне злякалася,стрибала по дорозi попереду нас. Наш песик розсердився на цi загравання та щосили стрибнувдо неi за дерево .Та не пройшло й секунди ,як вилетiв звiдти весь мокрий i брудний .
Смiялися ми вiд душi i довго ще згадували, як ця маленька тваринка провчила великого собаку-боксера.