Який багатий і різноманітний навколишній світ! Кожний новий день, кожний схід сонця — це неповторне диво, казка, краса! Хочеться без кінця дивитися на розквітлу черемху, вдихати п'янкий запах бузку, милуватися яскравою веселкою, яка виграє в небі після весняного грозового дощу...
Увесь цей казковий неповторний світ відображає в художніх образах мистецтво, даючи нам змогу захоплено слухати чарівну музику, споглядати шедеври живопису, сміятися і плакати над долею улюблених героїв, зачитуватися натхненними поетичними рядками...
У вікно заглядає жоржина
І шепоче, що літо згаса...
Вже ліхтариком світить шипшина
У любистковий мій палісад.
Теплий смуток серпневої днини
У осіннє тече забуття.
Натяглась між кущами калини
Павучкова дорога життя...
Ось така неповторна мить пізнього літа назавжди лишилася в рядках поетеси А. Солодовникової.
Мы с моей лучшей подругой Таней просто не разлей вода! Вместе ходим в школу, вместе гуляем во дворе и в парке, ходим в кино и театр. У Тани замечательная семья - Танин папа - столяр, у него золотые руки, а мама весь день проводит дома, занимаясь сестричкой и двумя братиками Тани. Я считаю, что быть домохозяйкой - большой труд: целый день убираться не покладая рук! В гостях у них я себя чувствую как рыба в воде, так там уютно и дружно.
У Тани светлая голова - в классе она отличница, и мне по некоторым предметам. Таня - очень честный и обязательный человек, никогда не бросает слов на ветер. Я счастлива, что у меня есть такая подруга как Таня!
Объяснение:
Світ прекрасного. Мистецтво
Який багатий і різноманітний навколишній світ! Кожний новий день, кожний схід сонця — це неповторне диво, казка, краса! Хочеться без кінця дивитися на розквітлу черемху, вдихати п'янкий запах бузку, милуватися яскравою веселкою, яка виграє в небі після весняного грозового дощу...
Увесь цей казковий неповторний світ відображає в художніх образах мистецтво, даючи нам змогу захоплено слухати чарівну музику, споглядати шедеври живопису, сміятися і плакати над долею улюблених героїв, зачитуватися натхненними поетичними рядками...
У вікно заглядає жоржина
І шепоче, що літо згаса...
Вже ліхтариком світить шипшина
У любистковий мій палісад.
Теплий смуток серпневої днини
У осіннє тече забуття.
Натяглась між кущами калини
Павучкова дорога життя...
Ось така неповторна мить пізнього літа назавжди лишилася в рядках поетеси А. Солодовникової.
Мы с моей лучшей подругой Таней просто не разлей вода! Вместе ходим в школу, вместе гуляем во дворе и в парке, ходим в кино и театр. У Тани замечательная семья - Танин папа - столяр, у него золотые руки, а мама весь день проводит дома, занимаясь сестричкой и двумя братиками Тани. Я считаю, что быть домохозяйкой - большой труд: целый день убираться не покладая рук! В гостях у них я себя чувствую как рыба в воде, так там уютно и дружно.
У Тани светлая голова - в классе она отличница, и мне по некоторым предметам. Таня - очень честный и обязательный человек, никогда не бросает слов на ветер. Я счастлива, что у меня есть такая подруга как Таня!