Дієприкметник – це: а) особлива, незмінна форма дієслова, яка означає дію. б) особлива форма дієслова, яка має ознаку предмета за дією або станом; в) невідмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії, предмета чи іншої ознаки; г) частина мови, яка означає дію предмета. 2. Вкажіть рядок, у якому всі слова дієприкметники: а) замерзлі, яскравий, свіже; б) збережений, зелене, полохливий; в) вишитий, похмурий, тихий. 3. Знайдіть речення дієприкметниковим зворотом, розставте розділові знаки, підкресліть члени речення: а) Добріє світ народжений в любові. (Т. Коломієць) б) Я хочу бачити світ розплющеними очима… (І. Драч) в) Спорожнілий колос стоїть вищий за всіх. (Народна творчість) г) Згаяного часу і конем не наздоженеш. (Народна творчість) 4. Вкажіть рядок, у якому всі дієприкметники активні: а) процвітаючий, лежачий, палаючий; б) бажаючий, знесений, палаючий; в) керуючий, вивчений, принесений; г) нависаючий, зламаний, сказаний. 5. Вкажіть рядок, у якому не з дієприкметниками пишеться разом: а) не/вивчений, а прочитаний вірш; б) не/политі ніким квіти; в) не/засіяні поля; г) не/посаджений. 6. Знайдіть речення з безособовою дієслівною формою: а) Роботящі руки гори вернуть (Нар. тв.); б) Останній екзамен складемо, школу закінчено (О. Донченко) в) Перед нами лежали поля, поверхня яких схожа на море, ледь стривожене хвилями г) Немов зелені острівці, стояли ліси (В. Сухомлинський). 7. У якому рядку всі дієприкметники пасивного стану? а) Змелений, схвалений, зварений, намальований; б) зволожений, зів'ялий, знесилений, зібраний; в) пожовклий, осяяний, почорнілий, випечений; г) розв'язаний, змелений, дихаючий, діючий. 8. У якому рядку всі дієприкметники доконаного виду? а) Розбитий, зламаний, скошений, забутий; б) спалений, зігнутий, згасаючий, бажаючий; в) працюючий, побачений, стиснутий, волаючий; г) читаючий лий, стомлений, співаючий. 9. У якому рядку всі дієприкметники пишуться з не окремо? а) Не/зарослі чагарником береги; не/затоплена долина; ніким не/читана книга; не/завершена робота; б) ще не/скошене жито; не/просохла земля; не/розсідланий кінь; не/підбілені дерева; в) не/зірване яблуко; не/побілена хата; не/пришитий ніким ґудзик; не/побачений фільм; г) не/намальована художником картина; не/скошена мною клумба; не/здоланий ворогом народ; не/написаний учнем твір. 10. Укажіть речення, в якому дієприкметник виступає означенням: А)Гори укриті лісом. Б) Двері в хату були зачинені. .в)Рівними рядами стоять обважнілі плодами яблуні. 11. Зпишіть 2 пасивні дієприкметники минулого часу та 2 активні дієприкметники теперішнього часу, позначте в них суфікси 12. Зробити морфологічний розбір дієприкметника. Чудові садочки, притулені на горах, були наскрізь пронизані сонцем, зеленіли до самого дна.
Ми всі доволі часто чуємо, як когось називають злою людиною, а когось - доброю. Що ж означає - бути доброю людиною?
Я вважаю, що добра людина відноситься до інших так, як хоче, щоб відосилися до неї. Тобто вона не буде нікого ображати та чинити шкоду, навпаки: добра людина буде допомагати людям.
, І крім цього, добра людина розуміє інших. Вона розуміє, що люди різні і думки у них pізні, тому людей не можна "стригти під один гребінець". Добра людина прагне допомагати іншим, але не буде нав'язувати свою до До того ж, добра людина завжди буде робити так, щоб ї дії нікому не шкодили.
Борис Тен — украинский советский поэт, переводчик, религиозный деятель, православный священник. Член Сюза писателей Украинской ССР. Лауреат премии имени Максима Рыльского за достижения в области художественного перевода, заслуженный деятель польской культуры.
Поет і перекладач, колишній священник Української автокефальної православної церкви, член Спілки письменників України Микола Васильович Хомичевський, більше відомий під псевдонімом Борис Тен (Борисфен – антична назва головної ріки України – Дніпра) народився 9 грудня 1897 року в старовинному українському селі Дермані на Рівненщині. Село було одним із осередків української культури. Тут був монастир, на початку XVІІ ст. заснована друкарня, пізніше діяла вчительська семінарія.
М. В. Хомичевський – інтелігент у третьому поколінні. Його бабуся Ольга Іваницька була вчителькою Дерманської сільської народної школи. У цій же школі, теж учителькою, працювала й мати – Bіpa Дормидонтівна (померла в 1929 році). По батьківській лінії він – із родини священика, але батько Василь Іванович працював і на ниві народної освіти.
Після початкової школи навчався в Клеванському духовному училищі та Волинській духовній семінарії.
В 1914 році сім’я Хомичевських переїхала до Житомира. Тут він здобув педагогічну освіту, навчаючись на гуманітарному факультеті нинішнього Житомирського державного університету імені Івана Франка, який було відкрито 16 жовтня 1919 року під назвою Волинський інститут народної освіти. Здібного юнака зарахували до інституту відразу на другий курс. Закінчив інститут в 1922 році, то був перший випуск навчального закладу.